Особливості створення Товариства з обмеженою відповідальністю із засновником юридичною особою
Товариство з обмеженою відповідальністю або скорочено ТОВ – це організаційно-правова форма юридичної особи, яка вже давно користується шаленою популярністю в Україні, як серед вітчизняних підприємців, так і серед іноземних бізнесменів. Одним із чинників такої популярності є можливість заснування товариства з обмеженою відповідальністю будь-якою фізичною або юридичною особою. Таке імперативне положення закріплено в статті 114 Цивільного кодексу України. І якщо процедура створення ТОВ із засновником фізичною особою вже давно відпрацьована та налагоджена, то при створенні ТОВ іншою юридичною особою є певні особливості, які ми висвітлимо в даній статті.
Порядок створення товариств з обмеженою відповідальністю регулюється Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон).
Стаття 7 Закону передбачає, що створення товариства відбувається за рішенням його засновників.
Дійсно, в ситуації коли засновником ТОВ є одна або декілька фізичних осіб, процес створення ТОВ починається саме з прийняття відповідного рішення про створення товариства. Разом із цим готується необхідний пакет документів, таких як статут та структура власності, який згодом подається на державну реєстрацію створення ТОВ. Проте, у випадку коли засновником є інша юридична особа, створенню ТОВ передує декілька важливих кроків.
Крок перший – перевірка статуту товариства, яке буде виступати засновником.
Звісно, прямої заборони на створення інших товариств ви там не побачите, оскільки така заборона суперечить чинному законодавству та вже згаданій раніше статті 114 ЦКУ. Однак, статутом можуть бути встановлені певні особливості або вимоги до створення іншої юридичної особи, наприклад прийняття такого рішення усіма учасниками товариства, тощо. У випадку коли статутом встановлено особливості або вимоги для вказаних дій, усі подальші процеси необхідно здійснювати з урахуванням положень статуту. Якщо ж нічого подібного у статуті не міститься, можемо керуватися загальним планом створення ТОВ.
Крок другий – прийняття учасниками «материнського» товариства рішення про створення ТОВ.
Для наочності пропонуємо уявити наступну ситуацію: фізична особа 1 та фізична особа 2, в рівних частках володіють ТОВ «А». Було вирішено, що для здійснення подальшої діяльності необхідно створити ТОВ «Б», засновником якої буде виступати ТОВ «А».
Отож, на даному етапі, фізичним особам 1 та 2 необхідно провести позачергові загальні збори учасників ТОВ «А» та прийняти рішення щодо створення ТОВ «Б», засновником якого буде виступати ТОВ «А». Таке рішення має бути оформлено протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «А».
У такому протоколі, окрім положень про прийняте рішення щодо створення іншої юридичної особи, також зазначаються відомості і про товариство, яке буде створено. Зокрема, протоколом може бути визначена назва товариства (повна, скорочена, іноземною мовою), місцезнаходження нового товариства, розмір та порядок формування його статутного капіталу, особу директора, види економічної діяльності, тощо. Окрім цього, обов’язково зазначається особа, уповноважена на затвердження та підписання статуту нового товариства, а також на здійснення дій, пов’язаних із державною реєстрацією нового товариства. Зазвичай, такою особою є директор «материнської» компанії. У випадку ж уповноваження іншої особи, не завадить надати даній особі відповідну цільову довіреність.
Зазначений протокол підписує голова та секретар позачергових загальних зборів учасників. Також він може бути оформлений в простій письмовій формі, нотаріальне посвідчення такого протоколу не вимагається. У такому разі, протокол має бути прошитий, пронумерований та засвідчений підписом голови позачергових загальних зборів. В подальшому, даний протокол необхідно буде передати на державну реєстрацію створення товариства, разом із іншими документами.
Крок третій – підготовка документів для створення ТОВ.
Заключним етапом перед державною реєстрацією створення товариства, є формування необхідного пакету документів. До нього входить: статут товариства, структура власності, заява щодо державної реєстрації юридичної особи, та звісно – рішення про створення.
Зауважимо, що в даному випадку рішення про створення буде дещо відмінне, від того, що було оформлено другим кроком.
Повертаючись до нашого прикладу, на даному кроці, рішення про створення нового товариства, буде оформлено протоколом загальних зборів ТОВ «Б» (або рішенням учасника ТОВ «Б» у разі якщо відсутні інші учасники). При цьому, в ньому буде зазначатися уся інформація про нове товариство, а саме: назва, розмір та порядок формування статутного капіталу, місцезнаходження, тощо. Зазвичай, таке рішення фактично дублює інформацію, вказану у протоколі, що був складений на другому етапі.
Однак, підписантом такого рішення будуть вже не учасники ТОВ «А», а особа, яка була уповноважена протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ «А». Крім цього, така уповноважена особа буде підписувати і статут нового товариства, і структуру власності, і заяву щодо державної реєстрації юридичної особи. В свою чергу, на державну реєстрацію буде подаватися як пакет документів, що підготовлений уповноваженою особою, так і протокол, складений учасниками ТОВ «А».
Окремо слід звернути увагу на правильне визначення кінцевих бенефіціарних власників товариства, що створюється.
Відповідно до п. 30. ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Отож, законом чітко визначено, що кінцевим бенефіціарним власником може бути виключно фізична особа. Відтак, в нашому випадку КБВ не може виступати ТОВ «А».
Відповідно до вищевказаного положення Закону, ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення…
Тобто, в даній ситуації, кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Б» будуть виступати все ті ж фізичні особи 1 та 2. Однак, вони будуть мати непрямий вирішальний вплив на ТОВ «Б», оскільки фактично, вони здійснюють контроль через ТОВ «А». Зазначені відомості необхідно правильно відобразити у структурі власності товариства, задля успішної реєстрації нового товариства.
Підсумовуючи вищевикладене, можемо наголосити, що процес реєстрації ТОВ із засновником юридичної особою є досить схожим із реєстрацією ТОВ із засновником фізичною особою. Однак, така реєстрація має досить важливі підготовчі кроки, яких неможливо уникнути. Більш того, наявність помилок або неточностей на підготовчих кроках може суттєво ускладнити або навіть унеможливити подальший процес державної реєстрації товариства.
