Правильна розписка – запорука успіху у суді

Якщо вам потрібно передати у борг певні речі або грошові кошти іншій особі, перше, про що варто подумати, – як повернути це майно назад. Досить часто боргові зобов’язання виникають без будь-якого документального підтвердження таких відносин та ґрунтуються лише на довірі. В майбутньому такі позики «під чесне слово» можуть призвести до проблем, оскільки боржники часто не дуже поспішають віддавати борг або зовсім ухиляються від своїх зобов’язань. Для того, щоб уникнути подібних ситуацій, та в разі чого мати хороші шанси на перемогу в суді, від боржника необхідно брати розписку.

Сітніков Микита Романович

помічник адвоката

Проте, не будь-яка розписка гарантує захист ваших прав та повернення наданого у борг майна. Зробити це може лише правильно складена розписка, правила написання якої ми  розглянемо в даній публікації. 

Відповідно до ст. 1047 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Розписка є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови, а також засвідчуючи отримання певної грошової суми. 

Для того, щоб суд встановив наявність та розмір беззаперечної заборгованості однієї особи перед іншою, розписка має містити в собі наступну інформацію. 

Назва документу

Назва є обов’язковим реквізитом для будь-якого документу, в тому числі і для розписки. За допомогою назви суд може чітко встановити на який саме документ ви посилаєтесь, яка його правова природа, які відносини він підтверджує та регулює. Саме тому розписка починається з назви, яка зазвичай, пишеться посередині. Назвою може бути слово «Розписка» або «Розписка про отримання в борг грошових коштів (або майна)». 

Інформація про боржника та кредитора

Для встановлення факту виникнення боргових зобов’язань між двома конкретними особами, в розписці завжди зазначається якомога більше інформації як щодо боржника, так і щодо кредитора. Так, обов’язково вказується прізвище, ім’я, по-батькові, дата народження, місце реєстрації, місце фактичного проживання (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер паспорту, коли і ким він був виданий. Додатково, за бажанням сторін, можуть бути зазначені контакти осіб, наприклад номер телефону чи електронна пошта. Наголошуємо, що зазначений обсяг інформації обов’язково вказується як щодо боржника, так і щодо кредитора. 

Додатково рекомендуємо взяти у боржника завірену ним (написом «Згідно з оригіналом», датою, підписом та розшифровкою підпису) ксерокопію паспорта та ідентифікаційного коду.

Предмет позики

Якщо предметом позики є надання у борг грошових коштів, необхідно чітко вказати суму та грошову одиницю позики. Сума пишеться цифрами і дублюється прописом для того щоб унеможливити виправлення. Також необхідно вказати повну офіційну назву валюти, у якій надається позика. 

Якщо ви надаєте у борг інші речі, які визначені родовими ознаками, обов’язково вказується назва таких речей, їх опис, кількість, колір, форма, якість, вартість тощо. Усі числа також дублюються прописом. 

Також буде корисно вказати конкретну мету, на які даються кошти чи речі. В такому разі, боржник не зможе представити дані кошти чи речі як, наприклад, подарунок. 

Зобов’язання боржника повернути кошти

Одним із найголовніших реквізитів боргової розписки є зобов’язання боржника повернути борг та дата/умови його повернення. Суд не зможе встановити факт виникнення між сторонами боргових зобов’язань без прямого зазначенням про це в тексті розписки. Така розписка може бути розглянута як просте отримання грошових коштів за послуги, відшкодування шкоди, внесення передоплати тощо. Важливість зазначення обов’язку боржника повернути борг підтверджується і судовою практикою. Так, Верховний суд України відмовив особі у поверненні 500 тис. доларів США оскільки боргова розписка не містила зобов’язання боржника про повернення коштів (Постанова ВСУ від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15). 

Також бажано визначити умови повернення позики. Момент повернення позики може бути визначено конкретною датою, певною подією або пред’явленням вимоги кредитора. 

Проте, якщо дата або подія не визначена, повернення позики регулюється ст. 1049 ЦКУ відповідно до якої, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відтак, в борговій розписці радимо зазначати фразу «Зобов’язуюсь повернути отримані в борг грошові кошти в повному обсязі своєчасно до «___»______ року».

Умови надання коштів у позику

Так, в розписці необхідно вказувати чи надається позика під відсоток, чи ні. У випадку, якщо позика є відсотковою, додатково зазначається розмір відсотків, порядок їх обчислення, та виплати. Якщо ж позика є безвідсотковою, інформація про це також зазначається у розписці.  

У випадку коли у розписці взагалі не зазначена інформація щодо відсотків позики, кредитор все одно має право на отримання процентів від боржника. Так, відповідно до ст.1048 ЦКУ якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. 

Проте, якщо ви надаєте фізичній особі у позику речі, визначені родовими ознаками або грошові кошти на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін, тоді позика буде вважатися безвідсотковою. 

У випадку є прострочення боржником зобов’язання, кредитор має право в судовому порядку стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦКУ.  

Відповідальність боржника

В розписці може бути зазначена відповідальність боржника у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Так, розписка може містити інформацію про розмір пені, неустойки або штрафу, порядок їх обчислення та виплати, у випадку невиконання зобов’язання у встановлений строк.  

Свідки

При написанні розписки можна запросити двох свідків, які не є зацікавленими особами. Вони мають бути присутні при передачі грошових коштів чи речей позичальнику. Свідки вказують у розписці свої прізвище, ім’я, по-батькові, адресу проживання та ставлять підписи. Такі відомості можуть бути стримуючим фактором для боржника та додатковим аргументом у суді. Проте не слід досить сильно розраховувати на показання свідків. Відповідно до судової практики та положень ЦКУ, факт вчинення правочину та факт виконання зобов’язання не може бути доведений за допомогою пояснень сторін і показань свідків. 

Дата укладання розписки, підписи сторін

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Таким чином, визначення дати написання розписки є обов’язковою умовою, оскільки саме з цією датою пов’язується момент виникнення боргових зобов’язань. Необхідно також вказати про важливість написання розписки боржником власноруч. Оскільки це за необхідності забезпечить можливість проведення почеркознавчої експертизи на підтвердження факту написання розписки саме боржником. 

Підпис боржника є одним із найважніших реквізитів, оскільки лише після підписання розписки вона набуває юридичної сили.  Поряд із підписом, боржник має вказати її розшифровку (прізвище, ім’я, по-батькові). Також, слід звернути увагу на те, щоб підпис боржника збігався з його підписом у паспорті.

І наостанок, декілька цікавих моментів пов’язаних з розпискою: 

  1. Якщо позичаєте велику суму грошових коштів, завіряйте розписку у нотаріуса. Маючи завірену нотаріусом розписку, довести факт укладання договору позики в суді набагато легше. Окрім того, у вас буде можливість звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису нотаріуса за даною розпискою. 
  2. При написанні розписки, використовуйте лише кулькові ручки. Якщо розписка написана гелевою ручкою, є загроза, що експертиза не зможе встановити давність написання документу.
  3. Пам’ятайте, що розписка є документом, що підтверджує боргові зобов’язання. Тому фізична наявність її у кредитора вказує на те, що зобов’язання не виконано. У разі повного погашення позики, розписка має передаватися боржнику. Якщо ж позичальник віддає позику частково, основна розписка все одно залишається в кредитора. Натомість, кредитор сам пише розписку, в якій вказує, що отримав від боржника певну суму грошових коштів чи певну кількість речей. В такій розписці, обов’язково зазначаються відомості про те, що дані кошти отримані в рахунок погашення конкретної позики.

Таким чином, незважаючи на оманливу простоту, розписка має цілий ряд нюансів, які необхідно враховувати. Для того, щоб розписка мала юридичну силу і служила для захисту ваших інтересів, дотримуйтесь усіх формальних та неформальних вимог, ретельно перевіряйте правильність написання документа позичальником. Пам’ятайте, що декілька забутих або ненаписаних слів можуть коштувати вам дорого. 

Контакти

Оберіть місто