Угоди в кримінальному провадженні – шанс для підозрюваного

І так, існує два види угод:

• про примирення, яке укладається між потерпілим і підозрюваним, обвинуваченим (далі - про примирення);
• про визнання винуватості, яке укладається між прокурором і підозрюваним або обвинуваченим (далі – про визнання винуватості).

Варто зазначити, що угода може бути ініційована в будь-який момент після повідомлення особі про підозру й до виходу суду в нарадчу кімнату для винесення вироку.

Якщо ж така угода з яких-небудь причин не підписується, то факт її ініціювання, а також твердження, зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або ж як визнання своєї винності.

Угода про примирення

Якщо розглядати більш детально дані угоди, то угода про примирення згідно ч.1 ст. 469 КПК України, може бути укладена з ініціативи тільки потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Прокурор не має права втручатися або ініціювати процес укладення угоди про примирення, на відміну від процесу укладення угоди про визнання винуватості (рішення ВСУ від 31 Березня 2016. у справі № 5-27кс16).

Якщо злочин пов'язаний із домашнім насильством, то ініціатором угоди може бути тільки потерпілий.

Угода про примирення може бути укладена тільки:

• у провадженнях за кримінальними проступками;
• щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
• у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Укладення угоди про примирення в кримінальному провадженні стосовно уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальний злочин, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Угода про визнання винуватості

Дана угода може бути досягнута у виробництвах, у яких шкода заподіяна тільки державним або громадським інтересам.

Якщо збиток заподіяно в кримінальному провадженні інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або постраждалі, то угода може бути досягнута тільки в разі надання всіма постраждалими письмової згоди прокурору на укладення ними таких угод.

Угода може бути підписана:

• у кримінальних проступках;
• щодо злочинів невеликої тяжкості та або середньої тяжкості, тяжких злочинів;
• в особливо тяжких злочинах, які віднесені до підслідності НАБУ за умови викриття підозрюваним або обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, якщо інформація про вчинення такою особою злочину підтвердиться доказами;
• щодо тяжких злочинів, скоєних за попередньою змовою групою осіб, організованою групою або злочинною організацією, або терористичною групою при викритті підозрюваним, не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи або інших, скоєних групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Далі угоди передаються до суду, для перевірки його на відповідність вимогам закону.

Можлива відмова в затвердженні угоди,, якщо:

1. умови угоди суперечать вимогам Кодексу та / або закону;
2. умови Угоди не відповідають інтересам суспільства;
3. умови угоди порушують права, свободи або інтереси сторін, або інших осіб;
4. існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирилися;
5. очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6. відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судовий розгляд тривають у загальному порядку.

Наприклад, постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 р. відмовлено в затвердженні Угоди про примирення, яка була укладена між підозрюваним і представником потерпілого. Суд вказав, що узгоджене сторонами покарання для підозрюваного, який звинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, не відповідає межам санкції ч. 2 ст. 185 КК України. Крім того, суд послався на те, що при укладанні угоди не було враховано, що підозрюваний раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності й має непогашені судимості (справа №1-кп / 755/78/13).

Наслідки укладення та затвердження угоди

Про примирення:

1. для підозрюваного або обвинуваченого-обмеження права оскарження та відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України;
2. для потерпілого — обмеження права оскарження та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідний кримінальний злочин та змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Про визнання винуватості:

Для прокурора, підозрюваного або обвинуваченого обмеження їхнього права оскарження вироку, а для підозрюваного або обвинуваченого — також його відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Інститут угод vs інститут звільнення від кримінальної відповідальності

Дані інститути є абсолютно різними й ніяким чином не перетинаються між собою.

Порівняємо, наприклад, угоду про примирення між потерпілим і обвинуваченим і звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

По-перше, угода про примирення може бути досягнута в провадженнях у кримінальних проступках, злочинах невеликої або середньої тяжкості, у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Звільнення від кримінальної відповідальності стосується тільки осіб, які вперше вчинили злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості.

По-друге, у першому випадку суд виносить обвинувальний вирок на підставі угоди. У другому – суд виносить рішення про закриття кримінального провадження (у особи не виникає судимості).

Як підсумок можна відзначити, що даний інститут дає можливість у спрощеному порядку вирішити кримінально-правові конфлікти, що виникли щодо осіб, які вчинили злочини, які не становлять великої суспільної небезпеки або ж піти на угоду з тими, хто сприяє слідству в розслідуванні злочину.