Впровадження концепції контрольованих іноземних компаній (КІК) в Україні

Ситуація змінилася з підписанням Президентом гучного законопроекту 1210, який 21 травня 2020 року став законом №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Отже, давайте розглянемо, що ж змінилося для українських акціонерів іноземних компаній.

Що таке контрольована іноземна компанія

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі, яка перебуває під контролем резидента України — фізичної особи або компанії. Особливу увагу в законі приділено фондам і трастам. Останні, незважаючи на відсутність статусу юридичної особи, також прирівнюються до контрольованих іноземних компаній.

Хто визнається контролером

Будь-яка фізична або юридична особа резидент України, яка прямо або опосередковано володіє:

• часткою в КІК понад 50% або
• часткою в КІК понад 10% за умови, що кілька інших резидентів України володіють частками в КІК, які в сукупності понад 50%, або
• окремо або з іншими афілійованими резидентами України здійснює фактичний контроль над КІК.

У цьому питанні законодавці знову приділили особливу увагу засновникам і бенефіціарам фондів і трастів, прирівнявши їх до контролерів КІК, за винятком деяких видів дискреційних безвідкличних фондів.

Які податки потрібно платити

Податком обкладається скоригований прибуток КІК на кінець звітного періоду (як правило рік) пропорційно частці контролера в компанії. Розмір прибутку визначається за даними неконсолідованої фінансової звітності КІК і в разі, якщо в країні резиденції компанії складання такої звітності необов'язкове, її однаково доведеться скласти згідно з міжнародними стандартами.

Контролери-фізичні особи сплачують ПДФО за ставкою 18% та військовий збір 1,5% зі своєї частини прибутку КІК, а для юридичних осіб резидентів України вона збільшує оподатковувану базу з податку на прибуток організацій (18%).

Закон передбачає можливість не платити податки від прибутку іноземної компанії в разі, якщо сукупний дохід контролера від усіх КІК у звітному періоді не перевищив 2 млн Євро. Думаю, що такий високий пільговий поріг пов'язаний із бажанням зменшити негативну реакцію бізнесу на нововведення на початковому етапі й надалі він буде значно знижений.

Також передбачена можливість не платити податки з прибутку КІК за умови, що Україна підписала угоду про уникнення подвійного оподаткування з країною проживання іноземної компанії в наступних випадках:

• якщо КІК уже платить податок на прибуток за ефективною ставкою не менше податку на прибуток в Україні (18%) або за ставкою, яка менше української не більше, ніж на 5 процентних пунктів. При цьому необхідно звернути увагу, що мова йде саме про ефективну ставку, а не номінальну. Наприклад, якщо компанія зареєстрована на Маврикії, де номінальна ставка корпоративного податку становить 15%, це автоматично не означає звільнення від оподаткування КІК, оскільки ефективна ставка (фактичне співвідношення сплачених податків до доходу) може бути значно нижчою через звільнення від оподаткування цілого ряду операцій.
• якщо компанія має статус активної й частина її пасивних доходів (відсотки, дивіденди, роялті) не перевищує 50% від загальної суми доходів.

Звітність

Контролюючі особи подають звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації про доходи фізичних осіб або декларації про прибуток підприємств за відповідний календарний рік. До звіту в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності.

Відповідальність

За порушення вимог про подання звітності передбачені істотні штрафні санкції. Наприклад, за неподаний звіт про КІК порушника чекає штраф у розмірі 100 прожиткових мінімумів (210 200 грн). Неповідомлення до податкового органу про факт придбання або продажу акцій іноземної компанії коштуватиме 300 прожиткових мінімумів (630 600 грн).

Зміни Податкового кодексу, що стосуються контрольованих іноземних компаній, набирають чинності з 1 січня 2021 року. Фактично законодавці дали можливість контролерам КІК за 2020 рік визначитись з їхньою подальшою долею. Положення закону містять елементи амністії капіталу, дозволяючи без податкових наслідків до 31 грудня 2020 року (а в окремих випадках і до кінця 2021 року) ліквідувати іноземну компанію й розподілити на свою користь всі належні їй активи. Думаю, що на такий радикальний крок наважаться небагато українців оскільки, по-перше, підхід законодавця до амністії капіталів, у рамках закону про КІК, носить несистемний характер і не містить чітких гарантій захисту для осіб під час декларування ними всіх активів, отриманих у результаті ліквідації іноземних компаній. По-друге, Україна все ще не приєдналася до міжнародного обміну інформацією в рамках CRS (Common Reporting Standard). Цей стандарт передбачає автоматичний обмін між країнами інформацією про банківські рахунки, які належать їхнім податковим резидентам один раз на рік. Без CRS можливості податкових органів виявити незадекларовані українцями іноземні компанії будуть вельми обмежені, а реальні строки впровадження стандарту все ще вельми туманні. Швидше за все Україна як мінімум до кінця 2022 року залишатиметься в компанії кількох десятків країн Африканського континенту, які все ще не приєдналися до автоматичного обміну.

З іншого боку, впровадження інституту КІК це чіткий меседж для українців, що епоха неконтрольованого використання іноземних структур у якості особистих «гаманців» або складових схем податкової оптимізації добігає кінця і вже сьогодні кожен акціонер повинен вирішити для себе наскільки виправдане подальше використання іноземних компаній у своїй діяльності.