Банкрутство фізичних та юридичних осіб в умовах війни

16.08.2022 р. Верховною Радою прийнято за основу Проект №7442 Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану».

Мета і завдання проекту про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства

Як зазначено у п. 2 пояснювальної записки до нього, є «спрощення доступу суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію Російської Федерації, до судових процедур банкрутств і підвищення ефективності їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану, а також уточнення низки процесуальних питань і усунення технічних неузгодженостей та недоліків деяких положень Кодексу між собою».

Проте, якщо проаналізувати запропоновані зміни, то можна побачити, що питання застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану регулюються лише новим пунктом 1-6 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КузПБ). Всі інші зміни до кодексу розраховані на застосування як в умовах воєнного стану, так і після його закінчення і не пов’язані зі збройною агресією росії проти України.

Так, запропонований новий пункт 1-6 «Прикінцевих та перехідних положень» КУзПБ передбачає введення тимчасово на період дії воєнного стану та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування аналогічних змін, тим, що були введені на період дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, а саме:

• проведення зборів та комітету кредиторів може здійснюватися дистанційно (у режимі відеоконференції та шляхом опитування);
• можливість продовження господарським судом строків у процедурі;
• скасування для арбітражного керуючого дисциплінарної відповідальності невиконання обов’язків через веденням бойових дій у районах за місцезнаходженням або місцем проживання чи перебуванням боржника, кредитора, місцезнаходженням майна боржника, місцезнаходженням офісу або місцем проживання чи перебуванням арбітражного керуючого, що зумовлювало існування загрози для життя і здоров’я;
• зупиняється нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно плану санації чи плану реструктуризації боргів боржника.

Але ці норми діють на сьогоднішній день, оскільки карантин не скасовано. Тому ініціатор законопроекту пропонує їх продублювати ще з підстав дії воєнного стану.

Нові норми на період дії воєнного стану:

• розгляд справ про банкрутство (неплатоспроможність) або окремих процесуальних питань може здійснюватися господарським судом в порядку письмового провадження;
  Однак ця норма вже критично оцінена у науково-експертному висновку до законопроекту, оскільки суперечить принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
• справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності, без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду, за умови укладення боржником з арбітражним керуючим угоди про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з оплатою винагороди арбітражного керуючого на умовах, визначених цією угодою.
  Це нововведення навряд чи призведе до зниження вартості процедури для боржника, проте з’явиться можливість здійснювати оплату в розстрочку.

Цікаво, що раніше у зв’язку із введенням карантину:

• був запроваджений мораторій на відкриття процедури банкрутства юридичних осіб за заявами кредиторів, якщо борги виникли після введення карантину;
• продовжувався місячний строк на звернення директора із заявою про банкрутство у випадку загрози неплатоспроможності, якщо директор доведе, що неможливість дотримання місячного строку була спричинена поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 та/або заходами боротьби з нею.

У ситуації ж війни сьогодні подібних змін у процедурі банкрутства не передбачається.

Наразі за керівником боржника зберігається обов’язок у місячний строк з моменту виникнення загрози неплатоспроможності звернутись до суду із заявою про банкрутство. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Тому заяви «про спрощення процедури банкрутства в умовах дії воєнного стану» є занадто гучними, з огляду на діюче законодавство. А наслідки війни створюватимуть безпрецедентні ситуації, які підлягатимуть вирішенню за довоєнними правилами процедури банкрутства.