Чи встоїть земельний мораторій в 2019 році?

У травні минулого року Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) за заявами двох громадян України прийняв досить резонансне рішення щодо багаторічного мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення в Україні, про що детально розповідалося в статті «Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Зеленчук і Цюцюра проти України»: кінець мораторію на відчуження сільгоспземель?».

Бойко Микола Ігорович

юрист

Посилання на статтю в мережі Інтернет. Згідно з цим рішенням, Україна порушили права зазначених громадян у рамках ст.1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі — Конвенція), що гарантує захист власності. У статті було наведено думку, що оскільки скасування мораторію належить до компетенції української держави, а ЄСПЛ не має повноважень на те, щоб вказувати державам, яким саме чином їм врегулювати те чи інше питання в національному законодавстві, то не варто розраховувати на його скасування, поки на це не буде політичної волі української влади.

Однак ця обставина не збентежила ряд українських громадян йти в національні суди за скасуванням мораторію, ґрунтуючись на прийнятому ЄСПЛ рішенні. Це незважаючи на те, що Конституційний Суд України в лютому 2018 року вже відмовився розглядати по суті питання конституційності «продовження» мораторію.

Так, наприклад, Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області розглядалася справа № 442/6324/18, у якій позивач просив визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області в нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та зобов'язати відповідача нотаріально посвідчити вищевказаний договір. При цьому позивач посилався на норми Конституції України, що забороняють обмежувати конституційні права і свободи, а також на вже згадане рішення ЄСПЛ.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, пославшись у рішенні від 13.12.2018 р. серед іншого на те, що Україна повинна вжити відповідних законодавчих або інших заходів для забезпечення справедливого балансу між інтересами власників сільськогосподарських земель і суспільством в цілому, про що йдеться в п. 150 рішення ЄСПЛ. Тобто дане питання підлягає вирішенню не в окремій цивільній справі, а має бути врегульоване на законодавчому рівні. Позивачем подана апеляційна скарга і справа на даний момент знаходиться на розгляді Львівського апеляційного суду. Таким чином на даний момент є тільки рішення суду першої інстанції, яке не вступило в силу й можемо лише гадати, яким буде рішення Верховного Суду, якщо сторони дійдуть до касаційної інстанції.

У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на ряд судових справ із предметом спору, який стосується угод із землями сільськогосподарського призначення, які вже розглянув або розглядає Верховний Суд, оскільки вони будуть мати важливе значення для формування правозастосовної діяльності в даному питанні.

Так у справі № 800/296/17 Велика Палата Верховного суду, розглянувши спір, у якому позивач просив визнати протиправними дії Верховної Ради України щодо постійного продовження мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення та зобов'язати його скасувати, у своїй постанові від 06.06.2018 р. дійшла цілком обґрунтованого висновку про те, що дозвіл даних позовних вимог належить до юрисдикції Конституційного Суду України і справа не підлягає направленню на новий розгляд.

Водночас у іншій справі №227/1506/18 Касаційний цивільний суд Верховного Суду своєю ухвалою від 23.01.2019 р. передав справу на розгляд Великої Палати Верховного суду, вважаючи, що існує виключна правова проблема – необхідність зміни в контексті практики ЄСПЛ висловленого Верховним Судом підходу з питання мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Предметом спору в даній справі є визнання недійсним договору міни земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому в зазначеній ухвалі касаційна інстанція дійшла висновку, що для забезпечення розвитку права і формування єдиної правозастосовної діяльності, > . >Велика Палата Верховного Суду могла б сформулювати позицію, відповідно до якої бажаючі продати землю могли б довести, що їхня справа аналогічна справах Зеленчук і Цюцюри і отримати від суду дозволу на її продаж

Таким чином, варто дочекатися рішення Великої Палати Верховного Суду в даній справі й можливо українці, не домігшись скасування мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення від політиків, будуть це робити самостійно, щоразу звертаючись із позовами до судів.

Залишити коментар:

Контакти

Оберіть місто