20.02.24 року набирають чинності положення ЦПК та КАС про обов’язкову реєстрацію електронного кабінету учасниками справи
26.09.2023 року Верховною Радою було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами».
Зазначеним законом внесено зміни до процесуальних кодексів, зокрема Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства.
У всіх кодексах внесено зміни до статті «Єдина судова інформаційно-комунікаційна система», та інших статтях, що стосуються подання до суду процесуальних документів та отримання учасниками проваджень судових рішень та повісток в електронній формі з використанням кабінету в системі «електронний суд».
З дня набрання чинності зазначеними змінами до процесуальних кодексів передбачено, що окрема категорія учасників проваджень, зокрема:
адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України – мають в обов’язковому порядку зареєструвати свої електронні кабінети в системі «електронний суд».
Як видно з процитованої норми права обов’язок по реєстрації електронного кабінету покладено не лише на осіб, що пов’язані з юриспруденцією, наприклад адвокати, нотаріуси чи державні виконавці, але й на всіх юридичних осіб, що зареєстровані за законодавством України.
Наслідки невиконання відповідної вимоги закону при розгляді судової справи можуть бути доволі суттєвими.
Так, у разі подання позовної заяви, відзиву чи іншого процесуального документу особою, яка відповідно до положень ст. 6 ГПК України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, однак не зареєструвала його – суд залишає відповідну заяву без розгляду.
Також слід зауважити про необхідність зареєструвати електронний кабінет навіть у разі, якщо юридична особа не планує наразі звертатись до суду, адже не виключено, що позов може бути подано кимось іншим.
В такому разі, з огляду на положення ч.7 ст. 42 ГПК України у разі подання позову до господарського суду до юридичної особи, яка на момент подання позову не зареєструвала свій електронний кабінет, позивач буде звільнений від обов’язку надсилати копії доказів чи інших документів на адресу відповідача.
Зазначена обставина може спричинити пропуск відповідних процесуальних строків, для поновлення яких необхідно буде шукати поважні причини і відсутність реєстрації електронного кабінету не може бути визнана судом поважною.
Наразі такі суттєві зміни по діджиталізації судового процесу вступили в дію лише щодо господарського процесу.
Однак, уже з 20.02.2024 року вимоги про обов’язкову реєстрацію електронного кабінету та відповідні наслідки відсутності такої реєстрації набирають чинності також при розгляді справ в порядку ЦПК чи КАС України, тобто судами загальної та адміністративної юрисдикції.
На завершення теми слід додати, що наразі Верховним Судом вже сформовано ряд правових позицій щодо того, що можливість подавати документи до суду в електронній формі шляхом їх надсилання на офіційну електронну адресу суду з електронним цифровим підписом – надано лише тим учасникам, які не мають обов’язку реєструвати електронний кабінет в системі електронний суд (наприклад, фізичні особи). В іншому випадку, подання документу в електронному вигляді особою, яка відповідно до закону зобов’язана зареєструватися в системі електронний суд – подання можливе лише через систему «Електронний суд».
