Фінансовий моніторинг в 2023: що потрібно знати

Для початку слід пояснити, що під фінансови моніторингом розуміється вся система заходів направлених на запобігання відмивання доходів, здійснення незаконних фінансових операцій чи фінансування тероризму. В рамках цих заходів здійснюється збирання аналіз та перевірка даних, вживаються заходи щодо блокування певних сумнівних операцій.

Простими словами за своєю суттю «фінмон» направлений на те, щоб знизити ризики приховування незаконних фінансових операцій для чого встановлюються суб’єкти таких операцій, перевіряється зміст цих операцій, їх взаємоповязаність між собою для уникнення дроблення з метою виявлення законності джерела походження коштів та намрямків використання готівкових коштів. Тому не слід дивуватись коли банки запитують інформацію про вашу діяльність мету здійснення операцій та іншу інформацію.

Субʼєкти фінансового моніторингу

Спочатку розберемось з суб’єктами фінансового моніторингу (СФМ). Всі вони представлені нижче.

Первинні cубʼєкти фінансового моніторингу:

• Фінансові установи (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди та поштові оператори);
• оператори платіжних систем;
• товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
• професійні учасники фондового ринку;
• філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України.

Спеціальні первинні cубʼєкти фінансового моніторингу:

• аудитори та аудиторські фірми;
• бухгалтери та фірми;
• консультанти з оподаткування;
• адвокати та адвокатські об’єднання а також особи що надають юрдичні послуги;
• нотаріуси;
• особи, які надають послуги з забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи;
• суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном (рієлтори);
• суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них.

Державні cубʼєкти фінансового моніторингу:

• НБУ;
• Мінфін;
• Мінюст;
• НКЦПФР;
• Мінцифри
• Держфінмоніторинг

Тобто ми маємо дворівневу систему.

На першому рівні так звані первинні СФМ – безпосередньо здійснюють заходи фінансового моніторингу, при цьому керуючись як законодавством та своїми внутрішніми правилами, які визначають критерії ризиків. Так для прикладу, саме банк як субєкт первинного фінансового моніторингу аналізує вас як клієнта при налогодженні правовідносин та під час чергових оновлень даних і перевіряє вашу операцію та діяльність на предмет наявності критеріїв ризиковості, системності. При цьому такі первинні СФМ можуть не тільки «заблокувати» сумнівну на їх погляд операцію, але й припинити правовідносини з вами чи відмовити у наданні послуг (або вчиненні певних дій). Такі первинні суб'єкти повинні стати на облік у державних суб'єктів, повідомляти їм про ризикові операції, а також звітувати щодо проведених заходів фінансового моніторингу і при цьому нести відповідальність. Так для прикладу банку, перед загрозою досить значних штрафів, легше перестрахуватися і блокувати підозрілі трансакції, ніж згодом мати проблеми з НБУ.

На другому рівні це державні СФМ які контролюють підзвітних їм первинних СФМ.

Детальніше про спеціальних субєктів фінансового моніторингу

Як зазначено вище, бухгалтери-підприємці, аудитори, адвокати, нотаріуси, податкові консультанти – це спеціальні СФМ, які мають повідомляти про підозрілі операції державних суб'єктів у встановлених випадках.

Так, адвокати зобовязані здійснювати функцію фінмоніторингу не завжди, а тільки у випадках коли беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

• купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
• купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
• управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
• відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
• створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

При цьому, просто надаючи послуги з захисту прав свого клієнта в суді чи навіть отримуючи від нього значні гонорари за власні послуги, адвокати функцію фінмону виконувати не повинні.

16 червня 2023 року Кабмін своєю постановою № 662 затвердив Порядок здійснення нагляду за такими спеціальними СФМ. Однак його мають взяти до уваги саме такі спеціальні суб’єкти, пересічного громадянина він стосуватись не буде.

Граничні обсяги операцій

Оскільки найбільш розповсюдженим питання є проходження фінмону в банках, то слід зупинитись на граничних обсягах операції, які підлягають контролю.

Відповідно до ст. 20 профільного Закону фінансові операції підлягають фінансовому моніторингу (є пороговими), якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує еквівалент 400 тисяч гривень (для організаторів лотерей чи азартних ігор - 55 тис грн.).

Однак, не все так просто і банки можуть вважати операції і які не досягають порогових значень (незалежно від суми, на яку вони проводяться) підозрілими. Так, для прикладу регулярність отримання чи сплати певних сум від/на користь тих самих осіб банк може розглядати за сукупністю як одну операцію. Або може враховувати додаткові фактори, як наприклад, зняття готівки у великих розмірах з рахунку ФОПа довіреними особами тощо. Тут кожен банк розробляє свою аналітичну систему, яка виявляє додаткові фактори ризиків.

Для прикладу деякі фізособи зіштовхнулись з проблемою блокування банком рахунку, оскільки здійснювали торгівельну діяльність через Інтернет і отримували платежі від значної кількості осіб, або мали багато контрагентів, а відповідно не змогли поза розумним сумнівом довести банку підстави для отримання коштів та їх сплати.

Однак, у різних банках встановлені свої «ліміти» ризиковості, які можуть змінюватись і при цьому банк враховує за ризик орієнтованим підходом додаткову інформацію, яку має про клієнта та його операції, тому кожен клієнт банку повинен бути готовим пояснити своїй фінустанові суть операції з наданням документів.

Ми можемо взяти тільки орієнтовні додаткові фактори, які враховані в системах моніторингу банків, хоч вони можуть і відрізнятись. Так, банк може розглядати ваші операції як ризикові у випадках:

• якщо у вас є регулярні систематичні надхоження на картку фіз особи, що може говорити про надання певних послуг чи здійснення торгової діяльності. Наприклад, надання репетиторських послуг, де вам заходять по 10 та більше, майже однакових, платежів щодня;
• велика кількільсть щоденних переказів, як на вашу картку так і з вашої картки, де іншою стороною є також фізичні особи;
• наявність серед контрагентів громадян «недружніх» держав тощо.

Більш детально ознайомитись як з критеріями ризику діяльності та індикаторами підозрілості операції можна переглянувши додатки №19 та 20 до Потсанови НБУ №65 від 19.05.2020р.

Згідно постанови Правління НБУ №60 від 23.03.2022р. банки не можуть відмовити клієнту фізичній особі в зарахуванні готівкових коштів на його рахунок в розмірі порогових значень, але при цьому їм забороняється здійснювати видаткові операції (видавати кошти в готівковій формі, проводити їх переказ, інші видаткові операції) допоки клієнт не надасть на вимогу банку відповідних документів або відомостей про походження таких коштів, які б задовольнили банк.

Проте і з даного правила є певне виключення. Так, без будь якого фінансового моніторингу фізична особа може внести готівкові кошти на свій рахунок та спрямувати їх лише на підтримку ЗСУ, поточний рахунок Мінсоцполітитки, як благодійну допомогу, або купівлю військових облігацій.

Остання опція є найцікавішою, оскільки надасть змогу особам деяким чином легалізувати кошти після погашення облігацій, більше того дохід від них не оподатковується, щоправда з огляду на критичний стан нашої економіки та залежність від міжнародних грантів, навряд чи цей інструмент буде інвестиційно надійним. Але все ж таку опцію можна роглядати.

Які операції не підлягають фінансовому моніторингу

Операції з сумою до 5 тис. грн, будь-то готівкові чи безготівкові, не підлягають жодній перевірці. Законом не вимагається будь-якої ідентифікації при здійсненні таких операції (за відсутності ознак пов’язаності з іншими ФО) пункт 8 ч.19 ст. 14 Закону № 361-IX. Однак, для операцій із внесення готівки навіть на меншу суму через ПТКС (платіжний термінал) з 01.08.2023р. необхідно зазначити номер телефону.

Також не підлягають фінансовому моніторингу наступні операції (незалежно від суми):

• зняття коштів із власного рахунку (тут можуть бути нюанси, оскільки якщо суми були зараховані без фінмону, то вони можуть бути використані лише за встановленим напрямком, про що ми відзначали вище);
• переказ коштів для сплат податків, зборів, єдиного соціального внеску, штрафних санкцій за порушення законодавства;
• платежі за комунальні послуги;
• платник та одержувач є суб'єктами фінансового моніторингу, які надають платіжні послуги;
• перекази з використанням електронних платіжних засобів або електронних грошей для оплати товарів або послуг, якщо номер такого засобу або картки супроводжує переказ по всьому шляху руху коштів. Наприклад, це платежі в оплату товарів в Інтернеті, які оплачуються банківською карткою через LiqPay або інші подібні послуги;
• платежі через посередника, який укладає договір купівлі-продажу чи веде переговори.

Операції на суму більше 5 тис грн але менше 30 тис грн будуть потребувати належної ідентифікації відправника/отримувача, однак інших документів не вимагатиметься, якщо відсутні ознаки системності чи пов’язаності з іншими опреаціями.

Операції на суму від 30 тис грн до 400 тис грн, крім ідентифікації, можуть вимагати належної перевірки в залежності від наявності додаткових факторів ризику, при цьому, саме наявність таких факторів може обумовити проведення спрощених чи посилених заходів (ст. 13 та 13 Закону № 361). Якщо банк виявить первні ризики на етапі здійснення таких операцій він може їх зупинити і вимагати надання належних документів, а у випадку їх ненадання може розірвати правовідносини з клієнтом.

Від 400 тис. грн і вище (для операторів лотерей та організаторів азартних ігор від 55 тис грн і вище) обов’язкова перевірка операції, при цьому можливе повідомлення державним СФМ (якому підпорядковується) про таку операцію.

Однак такі граничні суми не слід сприймати як повну індульгенцію, оскільки якщо у вашого банку виникне обгрунтована підозра щодо походження коштів чи незаконності операції (наприклад, поповнення на значну суму картки, яка ідентифікова як держслужбовець), то банку надано право зупинити таку операцію, вимагати пояснень та відповідних підтверджень.

Все вищезазначене не стосується операцій в яких задіяні віртуальні активи, оскільки відносно них встановлені інші порогові значення та додаткові вимоги, але про них ми розкажемо іншим разом.

Поради для попередження ризиків фінмоніторингу

На останок зазначимо, що універсальних рекомендацій як убезпечити себе від ризиків фінмону надати навряд чи можна, але є багато варіантів попередити ризики:

• Перед здійсненням операцій слід одразу продумати як ви поясните банку її суть та підстави та підготувати документальне підтвердження.
• Якщо мова йде про регулярні платежі, наприклад отримання значних коштів та їх подальше зняття з рахунку, слід підготувати відповідний договір та належні документи про надання послуг.
• Якщо ж банк таки вирішив припинити взаємовідносини з вами, то нажаль вам доведеться шукати інший банк, з менш жорсткими вимогами фінмону.
• Не здійснюйте великих платежів однією сумою, а в разі необхідності не тільки розбивайте його на декілька траншів, але й сплачуйте від різних людей, в різні дні, щоб не було ознак пов’язаності платежів і банк не розглядав їх у сукупності.
• Не отримуйте платежі за підприємницькою діяльністю на рахунок фіз особи. Так як отримання значної кількості платежів від різних людей буде відповідати ризику приховування вашого доходу.
• Подбайте про підтвердження джерела походження ваших коштів, а саме шляхом: 1) підтвердження доходу від підприємницької діяльності, але часто банки вимагають не тільки декларацію, але й підтвердження проходження таких коштів по рахунку; 2) зняття коштів з депозитних рахунків банків; 3) від продажу майна та інших активів.
• Частково банки можуть приймати на підтвердження джерела коштів, також договори позики, однак це залежить від банку, можливості погашення коштів позичальнику за таким договором та багатьох різних нюансів, тому розглядати такий шлях як універсальний зовсім не можна.
• Можна оформити договори дарування коштів від родичів 1-го рівня спорідненості в яких є підтверджене джерело коштів.

Однак кожен випадок індивідуальний, а тому для мінімізації ризиків проблем з фінмоном краще завчасно звернутись до спеціалістів, які нададуть рекомендації саме у вашому випадку.