Чим загрожує недотримання умов карантину?

У світлі останніх подій, пов’язаних із розповсюдженням вірусу COVID-19, не менш актуальною є тема відповідальності, до якої можуть притягнути як населення, так і бізнес України у випадку недотримання умов карантину, яку ми і плануємо детально розглянути в даній статті.

17 березня 2020 р. Верховна Рада України прийняла Закон №530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі — Закон), який у цей же день і набрав законної сили. Таким чином, Закон вніс зміни в Кодекс про адміністративні правопорушення України та Кримінальний кодекс України.

Щодо адміністративної відповідальності за порушення умов карантину

Кодекс про адміністративні правопорушення доповнено ст. 44-3, відповідно до якої порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне накладення на громадян штрафу від 1 до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 34 000 грн), а на посадових осіб — від 2 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 170 000 грн).

Диспозиція норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто вона відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила поводження під час карантину.

Проте, як показує статистика МВС, українці все таки не дуже серйозно сприйняли запровадження обмежень з метою нерозповсюдження вірусної інфекції. Згідно з даними Національної поліції України за 10 днів з початку прийняття закону поліцейськими складено понад 2700 протоколів за даною статтею.

Однак, судова практика показує, що в деяких випадках ці адміністративні протоколи є «притягнутими за вуха» й суддям більше нічого не залишається як закрити провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За що може наставати адміністративна відповідальність?

25 березня урядом запроваджено режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року.

16 березня 2020 р. КМУ своєю постановою №215 затвердив зміни до постанови №211. Відповідно до цих змін, заборонено на період карантину:

— відвідування закладів освіти її здобувачами;

— проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

— роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема: закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень;

— регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями);

— перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху;

— перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі;

— заїзд на територію автостанцій автобусів;

З повним текстом постанови КМУ №215 від 16.03.2020 р. можна ознайомитися за посиланням.

Також до адміністративної відповідальності можуть притягнути й осіб, які повернулись із-за кордону, підписали відповідний документ про зобов’язання самоізолюватися на два тижні, однак, порушили його. За даними МВС таких протоколів не багато, але все одно вони існують.

Крім того, багато міст ввели і свої «антивірусні правила» за порушення яких може настати адміністративна відповідальність. Наприклад, у Львові є порушенням, якщо відстань між покупцем та продавцем та між продавцями буде менше двох метрів, або якщо продукти не будуть захищені поліетиленом чи пластиком.

У Києві в КМДА повідомили, що на «любителів шашлику» також будуть складати адміністративні протоколи.

У Сумах 28 березня ухвалили рішення про посилення карантинних вимог — жителям заборонили виходити з дому без крайньої необхідності й документів. Під крайньою необхідністю місцева влада передбачила, наприклад, вигул тварин — до 30 хвилин на день, дорога з дому на роботу й навпаки, візит до лікаря чи в аптеку та ін. Крім того, місцева влада заборонила виходити з квартир без масок або респіраторів. В Одесі поки не настільки серйозні обмеження, як у деяких інших містах України, проте вони також існують, на даний час це лише зупинення роботи об’єктів загального користування незалежно від форми власності та підпорядкування з присутністю більш як 10 осіб.

Судова практика, показує, що основним порушенням, за яке поліція складає адміністративні протоколи, є порушення вимоги п.п. 3 п. 2 постанови КМУ від 11.03.2020 р. № 211, а саме робота суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів.

Так, наприклад, по справі № 591/1690/20 на продавця тютюнових виробів було складено адміністративний протокол, проте справу в суді було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки господарську діяльність у період заборони здійснював не працедавець, тобто не суб’єкт господарювання, а лише найманий працівник, який не являється суб’єктом даного правопорушення.

По іншій справі підприємця звинуватили в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а саме в тому, що він не припинив роботу свого закладу «Господарські товари» і здійснював прийом відвідувачів. Однак, підприємець заперечував, вказавши, що не скоював продаж товарів, а робив генеральне прибирання і дезінфекцію приміщення. При цьому відвідувачів у приміщенні не було. Місцевий суд відмовив в притягненні підприємця до відповідальності у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Звісно, існують і рішення, в яких суди притягнули до адміністративної відповідальності осіб, проте в порівнянні з першим випадком їх дуже мало.

Так, наприклад, по справі № 761/8726/20 особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, причиною цьому послугував продаж продуктів харчування з рук.

Щодо кримінальної відповідальності за порушення правил карантину

ВРУ в Кримінальному кодексі України посилила відповідальність за порушення санітарних правил і норм, якщо таке порушення призвело до поширення захворювання (ст. 325 Кримінального кодексу України). Штраф за такі дії вирішили збільшити з 1700 гривень до 17 000 -51 000 гривень.

Крім того, якщо раніше ця стаття передбачала також покарання у вигляді арешту на строк до 6 місяців та обмеження волі до 3 років, тепер покарання може передбачати також позбавлення волі на строк до 3 років.

Залишилося положення про позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, якщо такі дії спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Одним із яскравих прикладів відкриття кримінального провадження за даною статтею є справа, у якій одна з приватних клінік у Києві, зробивши місцевому мешканцю тест на COVID-19, який виявився позитивним, приховала цей факт від органів державної влади. За даним фактом зараз триває досудове розслідування.

Щодо світової практики покарання порушників карантину, то в просторах інтернету можна прочитати про досить цікавий випадок, коли влада вперше позбавила громадянства місцевого жителя за грубі порушення домашнього карантину, який чоловік повинен був відбувати після повернення з-за кордону.

Так, 53-річний громадянин Сінгапуру прибув до своєї країни з Індонезії 19 березня, згідно з розпорядженням уряду отримав припис про домашню ізоляцію на 14 діб.

Водночас, у той же день чоловік покинув країну і знову відправився на індонезійський острів. Під час виїзду із Сінгапуру йому було винесено попередження про порушення режиму ізоляції, незважаючи на це, він покинув країну, а 24 березня знову спробував в’їхати в республіку, за це влада вирішила позбавити його громадянства.

Таким чином, на фоні сінгапурської відповідальності за порушення правил карантину, українська здається не такою вже й суворою.

Отож, настали часи, коли можна врятувати людство, не виходячи із дому. Піклуйтеся про себе та своїх близьких і не порушуйте правила карантину! Будьте здорові!