Фінансовий моніторинг посилюється: до чого готуватися у 2026 році та як легалізувати доходи, що надходять на особисті картки
Фінансова прозорість стає невідворотною реальністю, а перехід у «біле поле» — не лише вимогою закону, а й запорукою фінансової безпеки кожного громадянина. У цій статті розглянемо ключові зміни у сфері фінансового моніторингу, що очікуються у 2026 році, зокрема положення законопроєкту №14025, аби зрозуміти їх потенційні ризики та наслідки.

2025 рік вже добігає кінця, а це традиційно означає, що з нового року на нас очікують і зміни в частині податків та фінансового моніторингу. У минулих роках відбувся значний стрибок у контролі над операціями та фінансовими надходженнями фізичних осіб, проте з огляду на законопроекти, представлені для розгляду Верховною Радою – їх можна назвати прелюдією до масштабних змін, передбачених у 2026 році.
Треба окремо сказати, що Україна тут аж ніяк не в авангарді, і поки що ситуацію з фінансовим моніторингом можна сприймати майже як «дуже лайтову» у порівнянні зі світовими тенденціями в цілому. Однак і нам доведеться з часом попрощатись з тим рівнем фінансової свободи, яку ми мали раніше.
Наразі через нашу компанію вже пройшло декілька кейсів, у яких податкова вимагала надання пояснень щодо джерел статків для набуття як рухомого, так і нерухомого майна. Отже, податкова почала аналізувати декларовані доходи та їх достатність для набуття майна. Більше того, у деяких кейсах проаналізовано не тільки документи про набуття права власності, що говорить про повний доступ податкової до документів завантажених до реєстру речових прав, але й дані реєстру іпотек, за яким було проаналізовано факти отримання запозичень. Ймовірно, ми маємо справи з «першими ластівками» системного тотального контролю, до якого варто готуватись вже сьогодні (дані особи не відносились до ПЕПів (politically exposed persons - політично значущих осіб), тож такі запити для осіб були зовсім не очікуваними...).
Податкова прозорість – таким можна назвати лозунг нового 2026 року. Під цим варто розуміти кардинальні зміни до діяльності фізичних осіб та зменшення так званого «відмивання коштів», тобто усі нелегалізовані доходи громадян на їх фізичні картки стануть «видимими» для податкової, що, відповідно, загрожує штрафами та донарахуваннями податкових зобов’язань.
Законопроект №14025 стане рушійною силою у цих діях, тому варто проаналізувати його зміст, задля загального розуміння усіх ризиків. Сам проект має на меті адаптацію українського законодавства до міжнародних стандартів прозорості, зокрема і до вимог Організації економічного співробітництва та розвитку.
Зокрема, однією з систем, за допомогою якої Мінфін бажає зробити усі доходи легальними є імплементація DAC7 та CRS. У 2026 році передбачено приєднання Державної податкової служби України до Багатосторонньої угоди, банки, платіжні системи та онлайн-платформи, такі як: Upwork, YouTube, Patreon, Booking та інші, будуть зобов’язані передавати інформацію про доходи, котрі надходять на платіжні реквізити громадян України до Державної податкової служби.
Окрім цього, навіть українські онлайн-платформи, пов’язані з орендою, маркетплейси, такі як Prom.ua, Rozetka, Uklon, Bolt тощо.
Це стосуватиметься безпосередньо фрілансерів, орендодавців, блогерів, стримерів, онлайн-продавців і авторів цифрового контенту, які регулярно отримують прибутки через інтернет-діяльність. Також важливим аспектом є те, що постачальником податкової інформації у такому випадку буде не продавець, а безпосередньо оператор платформи.
Законопроектом передбачено внесення змін до правил, згідно з якими неоподаткований ліміт становитиме 2000 євро на рік. Доходи, котрі перевищуватимуть цю суму підлягатимуть оподаткуванню.
З цього випливає, що Податкова вперше отримає структуровану інформацію про комерційні доходи громадян поза банківським моніторингом та зросте кількість податкових запитів та перевірок щодо відповідності задекларованих доходів та сум, отриманих безпосередньо через цифрові платформи.
Багато громадян помилково вважають, що суворий фінансовий моніторинг стосується лише великих бізнесменів чи політиків. Насправді, звичайний власник картки сьогодні підлягає ретельнішій перевірці. Ризики для Вас як для фізичної особи виникають тоді, коли Ваші фінансові операції виглядають "неприродно" для банку. Кожен банк створює так званий "профіль клієнта" (на основі Вашої офіційної зарплати, професії та історії операцій). Будь-яке різке відхилення від цього профілю є тригером для перевірки. До типових тригерів, що викликають підозру і не пов'язані з порогом у 400 000 гривень, належать:
- регулярне отримання великої кількості малих платежів (наприклад, по 500-1000 грн від 20-30 різних осіб щомісяця);
- систематичне використання картки для транзитних операцій (гроші швидко зайшли і майже одразу переказані далі);
- або надходження коштів від нетипових джерел чи з екзотичних країн.
Якщо Ви не зможете швидко та документально пояснити походження цих коштів, Ваш профіль автоматично підвищується до "високого ризику".
Якщо ж говорити безпосередньо про фінансовий моніторинг, то сума обов’язкової перевірки відповідних транзакцій так і лишається незмінною і становить 400 000 гривень, однак більшість проблем виникає з операціями нижче цього ліміту. Тобто, банки впроваджують блокування, орієнтуючись не на суму операції, а лише на ознаки підозрілості та невідповідності профілю клієнта. Серед ознак таких ризиків можна виокремити часте отримання однотипних платежів, регулярне зняття готівки, а також загальний місячний оборот, який не відповідає офіційним доходам клієнта.
Окрім цього, говорячи про ліміти переказів Р2Р, то внутрішні перекази у межах 100 000 гривень продовжують слугувати тригерами для посилених перевірок, а також відтепер усі перекази супроводжуються повними даними відправника та отримувач, тобто анонімних надходжень вже не буде.
Посилення фінансового моніторингу найчастіше лякає людей не так податковими штрафами, як перспективою блокування банківської картки. Важливо розуміти, що це не просто тимчасова незручність, а пряма загроза для Вашої фінансової стійкості.
Блокування рахунку — це примусове призупинення всіх операцій, коли банк має обґрунтовані підозри щодо невідповідності Ваших фінансових потоків профілю клієнта. Якщо Ви не надаєте необхідні документи, що підтверджують джерело походження коштів, або якщо ці документи не знімають підозр, банк може ухвалити найжорсткіше рішення: розірвання ділових відносин. Це фактично є припиненням Вашої взаємодії з банком.
Наслідки такого кроку є далекосяжними. По-перше, Ви втрачаєте миттєвий доступ до своїх коштів, оскільки призупиняються всі вихідні операції – від оплати покупок до зняття готівки. По-друге, розірвання відносин створює ефект "чорного списку". Хоча банк зобов'язаний повернути залишок коштів, він зробить це шляхом переказу на рахунок в іншому банку. Ключовий ризик тут полягає у супровідній інформації: банк-відправник передає банку-отримувачу дані про причини такого переказу. Отримавши кошти з "поганою відміткою", новий банк негайно ініціює власну, посилену перевірку щодо Вас. Це створює надзвичайно високий ризик, що і цей банк також захоче розірвати відносини.
Таким чином, ігнорування правил фінмоніторингу може призвести до повного паралічу Ваших фінансів і фактично позбавити Вас доступу до банківської системи в Україні.
Саме тому питання переведення Ваших фінансових потоків у легальне русло стає не просто бажанням, а необхідною умовою для відновлення довіри банківської системи та запобігання подальшим проблемам. І надійне юридичне рішення для цього існує.
Найбільш надійною та вигідною формою для легалізації доходів і надалі лишається реєстрація як фізичної особи-підприємця (ФОП), адже це дозволяє застосовувати спрощену систему для оподаткування, яка складається з Єдиного податку у розмірі 5% та 1,5% Військового збору.
Ігнорування змін призведе до блокування рахунків, штрафів за ведення підприємницької діяльності без реєстрації та донарахувань податкових зобов’язань за ставкою 19,5%, які складаються з Податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% та 1,5% Військового збору.
Фінансова прозорість — це закономірний і неминучий крок для України. У 2026 році правила гри стануть остаточно жорсткими: міжнародний обмін даними та посилений контроль зроблять ведення бізнесу "в тіні" неможливим та вкрай дорогим.
Саме тому найбільш виграшна стратегія для Вас — це завчасний аналіз потенційних ризиків. Вам необхідно проаналізувати всі Ваші фінансові потоки і зробити все необхідне, аби не погіршити своє становище через блокування рахунків чи податкові донарахування.
Звісно, кожному з нас необхідно вже сьогодні відповісти собі на питання достатності рівня доходів сім’ї для придбання майна (яке було набуте останні декілька років), чи є ризикові фінансові операції, які ви не зможете логічно пояснити? І з огляду на отримані відповіді вжити заходів щодо зниження ризиків.
Вам потрібна не загальна порада, а індивідуальна юридична стратегія, яка перетворить вимоги прозорості на захищений і контрольований бізнес-процес.
Складнощі правового поля вказують на пряму необхідність залучення експертів. Не варто ризикувати фінансовою стабільністю через самодіяльність: знайдіть кваліфікованого юридичного радника, який допоможе Вам завчасно сформувати оптимальну модель оподаткування та забезпечити повну правову відповідність Вашої діяльності.
Схожі статті
Послуги юридичної компанії Домінанта