Карантин визнаний форс-мажором. Чи полегшить це життя бізнесу в поточних умовах?

Закон дійсно запроваджує цілу низку заходів як для запобігання поширенню коронавірусу в Україні, так і для пом'якшення негативного впливу факторів, пов'язаних із застосуванням деяких таких заходів. У зв'язку з останнім хотіли б докладніше зупинитися в даній публікації на віднесенні, прийнятим законом, юридичного факту введення карантину до форс-мажорних обставин.

Нагадаємо нашим читачам, що згідно з частиною другою статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), а також обов'язків за законодавчими та іншими нормативними актами. У цій же статті закону наведено і приблизний перелік таких форс-мажорних обставин, у якому раніше була відсутня така обставина непереборної сили, як карантин.

Однак, відтепер згідно з прийнятим на основі законопроекту № 3219 вищевказаним Законом до згаданого переліку вже включено й таку обставину непереборної сили, як «карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України».

Як відомо, зараз у країні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» якраз і введений відповідний карантин. І преса вже буквально рясніє повідомленнями про те, що законодавчо оформлене віднесення даного карантину до форс-мажорних обставин має тепер допомогти підприємцям уникнути штрафних санкцій за несвоєчасне виконання ними господарських зобов'язань унаслідок дії карантину. Чи так це? Давайте розбиратися.

Для початку зазначимо, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, дійсно звільняється від відповідальності за його порушення, якщо доведе, що це порушення відбулося внаслідок випадку або непереборної сили. Аналогічні положення містить і стаття 218 Господарського кодексу України.

Тобто підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання форс-мажор і справді є, але слід розуміти, що даний припис закону діє тільки за наявності прямого зв'язку виникнення такого порушення з цими самими обставинами непереборної сили, щодо яких повинні бути докази їхньої дійсної надзвичайності й невідворотності в поточних умовах. А отже, боржникам, які прострочили свої зобов'язання внаслідок форс-мажору, необхідно буде надати ці самі докази для досягнення шуканого результату.

Частиною другою вже згаданої вище статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що належним свідченням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є видані Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідні сертифікати про такі обставини, які видаються протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю (при цьому, суб'єктам малого підприємництва вони видаються взагалі безкоштовно).

ТПП України досить оперативно відреагувала на ситуацію зараз у країні ситуацію і вже опублікувала на своєму офіційному веб-сайті повідомлення про те, що вона цілком готова виконувати покладену на неї в цій сфері чинним законодавством відповідну функцію, заявивши дослівно наступне: «ТПП України продовжує розгляд окремих звернень від бізнесу, який не може виконати свої зобов'язання перед контрагентом. Ми наголошуємо: посвідчення форс-мажору у зв'язку з введенням карантину існує. Але необхідно розуміти, чи призвела дана обставина до неможливості виконання конкретних зобов'язань, на які посилається сторона, яка порушила умови договору перед контрагентом».Таким чином, ТПП ще раз нагадала всім про необхідність уже вищезгаданого нами прямого взаємозв'язку між виниклим форс-мажором і порушеннями господарських зобов'язань, які наступили у зв'язку з ним.

Для прикладу встановлення такого зв'язку між форс-мажором і порушенням зобов'язань, які наступили у зв'язку з ним, розглянемо те, що відбувається зараз в Одесі. Багато місцевих підприємців зараз цілком логічно цікавляться – чи можна вважати неможливість виконувати свої господарсько-договірні зобов'язання наслідком тимчасового зупинення їхньої діяльності, обумовленої розпорядженням Одеського міського голови від 15.03.2020 року № 218? Адже згідно з цим нормативним актом вони змушені були фактично заморозити всю свою господарську діяльність, внаслідок чого-позбулися доходів, а отже, і можливості виконання своїх грошових зобов'язань перед контрагентами. Ця неможливість виконання зобов'язань має, на нашу думку, цілком об'єктивний, невідворотний і не залежний від волі сторін характер. Крім того, настала вона внаслідок саме непереборної сили, так як введення таких обмежувальних заходів викликане встановленням відповідного карантину. Адже, навіть, незважаючи на всю спірність згаданого розпорядження міської влади, з точки зору правильності його процедурного оформлення (про що ми вже теж писали в нашій попередній публікації) слід визнати, що, по суті своїй, прийняті в Одесі обмежувальні заходи фактично якраз і є саме карантинними.

Таким чином, звертатися в ТПП одеським підприємцям усе одно варто (тим більше, що адміністрація палати, якщо судити за вищенаведеним посиланням на їхню ж заяву, сама виявляє бажання й готовність всіляко допомогти бізнесу у вирішенні проблем, що виникли у зв'язку зі справжньою ситуацією). У крайньому випадку, завжди залишається ще й варіант звернення до суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

На завершення хотілося б також відзначити розхожу оману деяких наших підприємців щодо того, що форс-мажор нібито списує всі борги або дозволяє взагалі не платити протягом дії форс-мажорних обставин за договорами тієї ж оренди, наприклад. Це звичайно ж не так.

Визнання будь-яких перешкод у виконанні господарських зобов'язань обставинами непереборної сили не звільняє боржника повністю від даних зобов'язань, а звільняє лише від відповідальності за їхнє невиконання. Тобто в разі прострочення грошового зобов'язання внаслідок форс-мажору боржник звільняється, наприклад, від обов'язку оплати штрафних санкцій за таке прострочення і фактично отримує на законних підставах відстрочку своїх платежів за договором. Але при цьому, після припинення існування форс-мажорних обставин він зобов'язаний буде здійснити оплату всієї суми боргу за неоплачений ним період. Можливість же подальшої відстрочки, розстрочки або реструктуризації такого боргу після припинення дії непереборної сили — це вже питання договірних сторін, безпосередньо в законі не прописаний.

Зверніть увагу, що в наших найближчих публікаціях буде порушена ще одна актуальна тема, пов'язана з нинішньою ситуацією щодо коронавірусу, а саме — аналіз законодавчих новел у сфері оподаткування (запроваджених, зокрема, також прийнятим 17 березня окремим законом щодо законопроекту № 3220).