Контрольована іноземна компанія – оподаткування та звітність

Статус контрольованих іноземних компаній. Що підпадає?

Відповідно до положень Податкового кодексу України під КІК слід розуміти іноземну компанію із статусом юридичної особи, або БЕЗ статусу юридичної особи (фонд, партнерство теж матиме статус КІК), яка відповідає таким критеріям:

• частка, якою податковий резидент України (юридична або фізична особа) володіє в такій компанії, становить більше, ніж 50 %
• частка, якою податковий резидент України (юридична або фізична особа) володіє в такій компанії, становить більше, ніж 10 % (за умови, що сумарно резиденти України володіють у такій КІК часткою у розмірі 50 % і більше). Для 2022-2023 рр. перехідними положеннями передбачено збільшену мінімальну частку, а саме замість 10% застосовуються 25%; або
• податковий резидент України (юридична або фізична особа) здійснює «фактичний контроль» за іноземною компанією.

Під «фактичним контролем» можна розуміти: надавання вказівок органам управління іноземної компанії, ведення переговорів від імені компанії та її інтересах, наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більше, ніж один рік; зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи. Фактичним контролем може визнаватися практично будь-яка пов’язаність із іноземною юридичною особою від якої отримується прибуток.

Особа (юридична або фізична), що володіє часткою у КІК через юридичну особу – резидента України не буде вважатись контролюючою особою і обов’язки щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії будуть покладатись на юридичну особу – резидента України через яку здійснюється володіння часткою в КІК.

Відтак, першочерговим завданням є встановлення того, чи підпадає вказана компанія під статус КІК та чи буде вважатись платник податків контролером КІК з усіма наслідками.

Світова правозастосовна практика виходить з того, що ви, як учасник компанії, маєте знати свій бізнес, а тому посилатись на те, що вам не відомий резидентний статус інших учасників не вийде. Тому рекомендуємо подбати про формування доказової бази на підтвердження невідповідності іноземної компанії критеріям КІК заздалегідь.

Якщо ж проаналізувавши свою компанію та діяльність, Ви встановили, що вона підпадає під визначення КІК, то вітаємо – у Вас з’явились ціла низка додаткових обов’язків, а саме:

• подання інформації щодо набуття контролю над КІК;
• подання звітності КІК;
• сплата податків КІК.

Наразі Україна тримає чіткий курс до імплементації міжнародних стандартів і у сфері оподаткування та звітності. В листопаді 2022 р. Верховною Радою України було прийнято за основу законопроєкт №8131 від 17.10.2022, що передбачає впровадження автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. А тому, досить ймовірно, що за декілька років вся інформація, яку ви надали органам іноземної країни при реєстрації компанії чи під час відкриття рахунків – стане відомою і українським податковим органам з усіма відповідними наслідками.

А тому позиція «податківці не знайдуть» завідомо програшна, адже ймовірно для України нарешті почне працювати система автоматичного обміну інформацією за стандартами FATCA та Common Reporting Standard (CRS) згідно якої, країни-учасниці домовились один раз на рік обмінюватимуться податковою інформацією щодо своїх резидентів. Раніше планувалось, що перший обмін відбудеться в 2024 році за 2023 рік. Проте даний проект передбачає перенесення строків до закінчення воєнного стану. Однак, необхідно розуміти, що рано чи пізно, але податківці отримають відомості щодо компаній, власниками/контролюючими особами яких є резиденти України і до цього треба бути готовим.

Слід зауважити, що згідно з п. 39-2.6.3. ПКУ при виявленні фактів та відомостей, що свідчать про володіння фізичною або юридичною особою-резидентом України часткою в іноземній юр. особі, будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк чи фінансова установа надсилає повідомлення до Державної податкової служби засобами електронного зв’язку не пізніше 5 робочих днів з дня виявлення зазначених фактів, а тому якщо ви здійснювали якісь платежі чи показали таку інформацію своєму банку, ймовірним є те, що податкова вже про це знає.

Контрольована іноземна компанія (КІК). Обов’язок інформування

Відповідно до п. 39-2.5.5 ПКУ фіз.особа – резидент України або юр.особа – резидент України надсилає до контролюючого органу повідомлення про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Обов’язок такого подання діє з початку 2022 р. Форма та порядок такого повідомлення встановлені наказом Мінфіну від 22.09.2021 № 512.

Слід зазначити, що згідно з позицією ДПС повідомляти про набуття чи припинення участі в КІК слід лише відносно тих компаній, у яких відбулися зміни вашого контролю з 01 січня 2022 року. А отже, якщо ви є власником компанії, для прикладу – в Болгарії, що діє з 2020 року, то подавати повідомлення про набуття ви будете зобов’язані виключно у випадках, якщо будуть зміни щодо вашої частки чи відповідності компанії критеріям КІК.

При цьому, слід нагадати, що пунктом 120.7. ПКУ встановлено штраф за неподання контролюючою особою повідомлення про набуття частки в КІК в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи. *

*з 01.01.2023 р. розмір прожиткового мінімуму залишився не змінний й складає 2684 грн. а, отже, розмір штрафу відповідає 805 200 грн.

На сьогодні це ледь не найбільший штраф за формальні порушення стосовно КІК. Проте, наразі податковий комітет ВР декларує про свої плани його зменшення, однак до цього часу закон не прийнято.

Також хочу зауважити, що вище передбачений штраф застосовується виключно за неповідомлення. При цьому він не може бути застосований за порушення строків тощо, а тому, якщо ви стали власником іноземної компанії у цьому році і не повідомляли податкову про набуття частки КІК, то рекомендую це здійснити для уникнення штрафу у майбутньому.

Форми Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджена наказом Мінфіну від 22.09.2021 р. № 512 і надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку «звітуючої» особи.

Контрольована іноземна компанія (КІК) та ліквідація

До 2021 р. діяло правило так званої безподаткової ліквідації, звіт щодо якої мав бути поданий до травня 2022 р. Однак згідно з п. 69-1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України виконати свої зобов’язання можна буде впродовж 6 місяців з моменту припинення воєнного стану. Щоправда, доведеться доводити чому не мали можливості подати звіт раніше.

При цьому зверніть увагу, що доходи фізичної особи, що отримані від ліквідації КІК здійсненої до кінця 2021 р. звільнялися від оподаткування ПДФО, але такий дохід буде оподатковуватися військовим збором.

Вищевикладене слід взяти до уваги у тому разі, якщо у вас була ліквідована компанія, а, отже, подати відповідну звітність, необхідні документи та сплатити військовий збір.

Строки введення положень про контрольовані іноземні компанії (КІК) та пільговий період

Першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік, але звіти про такі компанії за 2022 рік мають бути подані разом з деклараціями за 2023 рік – тобто до 01 травня 2024 року!

Тобто мова вже йде не про збір первинних даних про володіння КІК, а саме податкове звітування про скоригований прибуток іноземної компанії за 2022 рік який має бути включений до показників відповідних декларацій за 2023 рік. Водночас, штрафні санкції та/або пеня застосовуватися не будуть*.

*за що саме не визначено, а отже є сподівання що за будь-які порушення в цій частині.

Таким чином, власник КІК кожного року буде надавати разом з річною декларацією звіт про КІК, за формою згідно наказу Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 254.

Звільнення від оподаткування КІК

Скоригований прибуток КІК не буде об’єктом оподаткування для контролюючої особи у разі:

• якщо сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній (що контролюються такою особою) із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду;
• якщо КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі (без обмеження щодо розміру доходу);
• КІК є організацією, відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції, яка здійснює благодійну діяльність, та не розподіляє доходи на користь учасників;
• якщо Україною та іноземною юрисдикцією, в якій зареєстрована КІК, діє договір про уникнення подвійного оподаткування за дотриманням хоча б одної з наступних умов:

1. КІК сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою більшою, ніж діюча ставка в Україні зменшена на 5 пунктів (тобто наразі менша за 13%);
2. частка пасивних доходів КІК не більше 50% від загальної суми доходів КІК з усіх джерел (щодо даного положення слід зазначити, що є випадки коли навіть пасивні доходи будуть прирівнюватись до активних як то, наприклад, виконання суттєвих функцій та використання активів в операціях що генерують такі пасивні доходи. Тому кожна така ситуація потребує додаткового аналізу).

Таким чином, якщо у вас наявні передбачені вище обставини, то обов’язок подання звіту у вас залишиться, але ви звільняєтесь від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК, а також у вас не виникне зобов’язань з оподаткування доходу.

Оподаткування КІК

Платником податку щодо прибутку КІК є контролююча особа (фізична чи юридична), а, відповідно, в залежності від статусу контролюючої особи (фізична чи юридична) такий прибуток буде оподатковуватись різними податками. Так для фізичної особи він буде включатись до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному п. 170.13 ПКУ, а для юридичної особи збільшує об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розд. III ПКУ.

Об'єктом оподаткування є частина скоригованого прибутку КІК, що пропорційна частці, якою володіє (контролює) така особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК.

У випадку, якщо контролюючою особою КІК є фізична особа то скоригований прибуток КІК може бути оподатковуваний в Україні ПДФО за ставками 18%, 9% а в деяких окремих випадках навіть – 5 % залежно від періоду звітування та особливостей розподілу (виплати) прибутку:

• 18% це базова ставка оподаткування, що буде застосовуватись завжди, якщо відсутні підстави для застосування інших ставок (включно із випадком, коли прибуток КІК не розподілявся);
• 9% буде застосовуватись у випадках, якщо КІК було розподіллено прибуток на користь контролера (по суті ставка на дивіденди) і контролер фактично отримав такий дохід до моменту подання ним звіту про КІК. Тобто, такий прибуток має бути не тільки розподілений за рішенням, але й фактично виплачений. Якщо ж виплата була пізніше, то контролер спочатку оподаткує такий дохід за ставкою 18%, а на наступний рік здійснить перерахунок податку вже із застосування ставки 9% та, відповідно, подасть уточнюючу декларацію (слід вернути увагу, що право на таке коригування зберігається за контролюючою особою лише, якщо такий дохід був отриманий ним до моменту закінчення другого календарного року, наступного за звітним).

Також слід пам’ятати що там де є ПДФО, там одразу виникає і зобов’язання по сплаті військового збору за ставкою 1,5%.

Прибуток КІК, який отримано у вигляді дивідендів від юридичних осіб України, буде прирівнюватись до дивідендів контролюючої особи, отриманих від українських юридичних осіб з відповідним зобов’язанням включення його до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи (пп. 170.13.3 ПКУ). Отже, такий дохід буде оподатковуватись за ставками передбаченими для дивідендів:

• за ставкою 5 % – у разі якщо виплату здійснила компанія платник податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування);
• за ставкою 9 % – у разі отримання від інститутів спільного інвестування, суб'єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

При цьому сума таких дивідендів повинна не враховується при визначенні скоригованого прибутку КІК та не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи. Таким чином, контролююча особа буде розділяти та окремо оподатковувати доходи КІК від дивідендів з України та дохід отриманий КІК з інших джерел.

Якщо контролюючою особою є «українська» юридична особа, то скоригований прибуток КІК вона оподатковує за базовою ставкою 18 %.

Суму податку з прибутку КІК до сплати зменшують на суму фактично сплаченого такою КІК за результатами відповідного звітного періоду корпоративного податку або аналогічного податку, що стягують згідно із законодавством іноземних держав, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК (п. 137.9 ПКУ).

Санкції

Насамкінець слід коротко зазначити, що законодавець передбачив цілу систему штрафних санкцій за недотримання вимог щодо процедури подання та змісту самої звітної документації.

Відповідно до ст. 120.7 Податкового кодексу України неподання контролюючою особою звіту про КІК тягне за собою накладення штрафної санкції у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року.

Цією ж нормою передбачено штраф 1 розмір прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання звіту (однак не більше 50) за несвоєчасне подання звіту про КІК.

За невідображення та завідоме приховування відомостей щодо КІК, передбачених підпунктами «г» - «з» 39 2.5.3 ПКУ щодо наявних КІК можна сплатити 3% від суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, що не відображений у звіті – в залежності від того, яке з цих значень є більшим, але що не перевищує 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, що встановлений на 1 січня звітного року.

Про штраф за неповідомлення контролюючого органи про набуття частки в контрольованій іноземній компанії ми вже писали вище.

Неподання або ж подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій документів щодо КІК на запит – тягне за собою штраф у розмірі 3% від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 прожиткових мінімумів, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Сплата штрафу не звільняє особу від обов’язку подання звіту про КІК та відповідних документів до контролюючих органів. А тому, якщо строк сплати усіх фінансових санкцій вичерпався, і впродовж наступних 30 календарних днів контролююча особа так і не подала звіт про КІК – тоді їй доведеться сплатити вже по 5 прожиткових мінімумів за кожен календарний день неподання, проте не більше 300 розмірів.

Підсумовуючи все вищесказане власники іноземних компаній повинні:

• проаналізувати їх на відповідність критеріям КІК;
• у разі набуття їх у 2022 році подати відповідне повідомлення.

Також доцільно завчасно проаналізувати структуру бізнесу, можливо оптимізувати її та вже не кваплячись почати готуватись до звітної компанії за 22-23 роки. А юристи нашого адвокатського об'єднання готові вам в цьому допомогти.