Медіація в Україні. Робота на ефективний результат

У США і країнах Європейського Союзу медіація вже давно не є новелою у врегулюванні спорів і конфліктів, а одним з ефективних механізмів захисту інтересів сторін без участі суду.

В Україні Медіація підтримується багатьма правознавцями та громадянським суспільством, але часто піддається не зовсім конструктивній критиці. Однак для того, щоб критикувати або підтримувати необхідно підрахувати всі плюси й мінуси, а також зрозуміти відмінності й переваги такого методу вирішення конфлікту.

Якщо бути точним, то медіація - ( в перекладі з англ. «Mediation» – перекладається як посередництво) – означає вид альтернативного врегулювання спорів, метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли вибрати той варіант вирішення, який би задовольняв інтереси й потреби всіх учасників конфлікту.

Варто відзначити те, що за допомогою медіації, учасники спору в процесі застосування медіатором певних психологічних і технічних інструментів, безпосередньо здатні прийняти й реалізувати найбільш вигідне для них рішення, вибираючи один із його кращих варіантів.

У даний час, в Україні відсутній закон, який би детально регулював здійснення процедури медіації в країні. Усе ж, спроби держави імплементувати нормативно-правове регулювання медіації здійснюються, зокрема, в напрямку досягнення нашим соціумом статусу європейського суспільства.

Про викладене свідчить законопроект «Про медіацію», прийнятий у 2016 році Верховною Радою України за основу, який був трохи не доопрацьований і на даний момент є не прийнятим.

Незважаючи на це, у даний час в Україні створені акредитовані установи в Києві та Одесі, що займаються організацією навчання з медіації і здійснюють сертифікацію медіаторів, у тому числі юристів і адвокатів за участю українських і зарубіжних досвідчених медіаторів, які охоче діляться своїм досвідом із вітчизняними колегами.

Необхідно звернути увагу на те, що з введенням у дію нових процесуальних кодексів, з'явилися чітко встановлені норми права, щодо досудового врегулювання спорів, які в певних випадках зобов'язують сторін спору провести таке Досудове врегулювання.

В основному, проблемою досудового врегулювання спору є те, що сторони не в змозі домовитися між собою й кожен учасник не готовий йти на ті жертви й поступки, які пропонує йому протилежний учасник і навпаки.

Тому, унікальність інституту медіації полягає в тому, що медіатор допомагає опонентам досягти результату в ухваленні рішення без жертв і поступок відносно один одного. Кожен учасник залишається задоволеним своїм вибором. Саме за цими ознаками, медіативний метод відрізняється від процедури укладення мирової угоди на стадії судового процесу, оскільки метою останнього методу є взаємні поступки.

Беззаперечний плюс медіації в тому, що Процес медіації зазвичай значно коротше в часі, допомагає заощадити матеріальні ресурси й досягти балансу між дотриманням законних прав та інтересів сторін конфлікту.

Підводячи завершальну риску у вищевикладеному, я скажу, що медіативний спосіб вирішення спорів в Україні абсолютно нешкідливий, доступний, потрібний і вигідний для обох учасників.

Практична медіація - це виявлення «зерна» невдоволення і швидкий пошук рішення, переводячи невдоволення у взаємну згоду й отримання результату.

Безумовно, існують суперечки, у яких Медіація неможлива, й іншого виходу як звернутися до суду немає. Але, не варто забувати про те, що суд не єдиний метод досягнення конкретних результатів щодо захисту прав та інтересів.

Таким чином, якщо можна скористатися професійною альтернативою, заощадити кошти, час і в підсумку отримати певний результат, то чому б і ні?!