Фінансовий моніторинг: штрафи з 01 грудня 2023 року за недостовірність даних в ЄДР
Фінансовий моніторинг в Україні з кожним днем набирає все більших обертів. Якщо із суб’єктами фінансового моніторингу та граничними обсягами операцій, ми розбиралися у попередній статті, то питання кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) юридичних осіб та інформації щодо них, не було висвітлено. Хоча, тут є про що поговорити.

І хоча, вже з початку введення даної норми, всіх лякали штрафами за невідповідність інформації в ЄДР фактичній належності, проте не вистачало саме механізму виявлення таких розбіжностей.
12 липня 2023 року Наказом № 2542/5 Міністерства юстиції України (далі – Мін’юст) було затверджено Порядок повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи.
Цей порядок визначає процедуру повідомлення Мін’юсту як держателя ЄДР про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи.
Даний порядок мав набрати чинності 01 жовтня 2023 року, проте, Наказом Мін’юсту від 27.09.2023 №3445/5, старт його роботи було відкладено на 01 грудня 2023 року.
Що передбачено даним Порядком?
По-перше, суб’єкти первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ), у результаті здійснення належної перевірки юридичної особи можуть встановлювати розбіжності між отриманими від юридичної особи документами та відомостями про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, які містяться в ЄДР.
Види розбіжностей також зазначено в даному Порядку:
- неповнота відомостей про КБВ/структуру власності, розміщених в ЄДР;
- неточність чи помилки у відомостях про КБВ/структуру власності, розміщених в ЄДР;
- відомості в ЄДР про КБВ/структуру власності не збігаються з наданими клієнтом відомостями;
- відомості в ЄДР про КБВ/структуру власності не збігаються з відомостями СПФМ;
- в ЄДР зазначено номінального КБВ;
- в ЄДР інформація про КБВ/структуру власності не вносилась згідно з абзацом другим пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;
- інші розбіжності.
За результатами перевірки, СПФМ складає Повідомлення про виявлення розбіжностей та направляє його до Мін’юсту. Даним Порядком, також встановлено форму, порядок заповнення та подання такого повідомлення співробітниками СПФМ. Проте, дані зміни актуальні саме для СПФМ і пересічних осіб вони не стосуються.
Тобто, прийнятий Порядок встановлює для СПФМ обов’язок повідомлення Мін’юсту про виявлення зазначених розбіжностей між даними ЄДР та документами, що надані тією чи іншою юридичною особою.
По-друге, встановлено, що Мін’юст, в 10-ти денний строк з дня отримання Повідомлення, надсилає наявну в ньому інформацію будь-якому державному реєстратору (за місцезнаходженням юридичної особи) з вказівкою щодо внесення протягом 3 робочих днів з дня його отримання до ЄДР відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи та необхідності направлення юридичній особі вимоги щодо надання письмових пояснень стосовно виявлених розбіжностей.
Тобто, у разі якщо СПФМ встановлює описані вище розбіжності та надсилає до Мін’юсту відповідне повідомлення, то Мін’юст направить таку інформацію до державного реєстратора. Державний реєстратор, в свою чергу, вносить в ЄДР відмітку про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності та надсилає юридичній особі відповідну вимогу про надання пояснень.
Тож, відмітка внесена в реєстр, вимога направлена юридичній особі. Виникає просте питання: а що ж далі?
Після отримання зазначеної вимоги, юридична особа зобов’язана надати відповідні пояснення та документи для підтвердження відомостей про КБВ та/або структуру власності. Вимоги до пояснення, передбачені відповідним Порядком.
Державний реєстратор, базуючись на отриманих (або не отриманих) поясненнях та документах, використовуючи офіційні документи та джерела, згідно відповідного Порядку, проводить перевірку наданої юридичною особою інформації для підтвердження відомостей про КБВ та/або структуру власності. За результатами даної перевірки, державний реєстратор формує лист-повідомлення, в якому зазначаються результати перевірки та надсилає його до Міністерства юстиції України.
Тут в гру вступає новий Порядок притягнення до відповідальності та порядок визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України 13 вересня 2023 року № 3258/5 та який набрав чинності 01 жовтня 2023 року.
Відповідно до цього порядку, за результатами перевірки, про яку ми говорили вище, Мін’юст уповноважений скласти відповідний протокол та як наслідок, накласти штраф за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб.
Розмір штрафів у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а точніше у частині, що стосується інформації про КБВ та/або структуру власності передбачений ч. 4 ст. 35 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». На даний час розмір штрафу становить від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 тисяч гривень до 34 тисяч гривень.
Підсумовуючи вищевикладене, можна, перш за все, порекомендувати юридичним особам провести перевірку інформації щодо своїх КБВ та структури власності. Зміна паспорту, імені, прізвища, інших даних КБВ або ж самого КБВ, зміна структури власності та не внесення цих даних до ЄДР, можуть бути виявлені для, прикладу обслуговуючим банком. В свою чергу, знаючи формальний підхід контролюючих органів та розмір штрафів, можемо бути певні, що банки будуть ретельніше контролювати своїх клієнтів, що як наслідок, може призвести до цілком реального ризику накладення штрафу на юридичну особу, яка не потурбувалась про актуальність власних даних.
Схожі статті
Послуги юридичної компанії Домінанта