«За зачиненими дверима». Нові методи протидії домашньому насильству та насильству за статевою ознакою

Даний інститут призначений для врегулювання ситуацій, що виникають у приватних сімейних відносинах, а саме в тих, які пов'язані з вчиненням домашнього насильства й насильства за статевою ознакою.

Згідно із законодавством, обмежувальний припис щодо кривдника - це встановлена в судовому порядку міра тимчасового обмеження прав або покладання обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство або насильство за статевою ознакою, яке спрямоване на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Сукупність факторів, які можуть свідчити про факти вчинення такого насильства значно ширше і визначається наступними поняттями:

• домашнє насильство — це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства, чинені в сім'ї або в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім або нинішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних стосунках чи шлюбі між собою, незалежно від того, проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому ж місці, що й потерпіла особа, а також загрози скоєння таких діянь;
• насильство за статевою ознакою - це діяння, спрямовані проти осіб через їхні статеві ознаки, або поширені в суспільстві звичаї або традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (положення, обов'язки і т. ін.) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі або, які зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичний, сексуальний, психологічний або економічний збиток або страждання, включаючи загрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Варто відзначити те, що законодавче врегулювання таких життєвих ситуацій стосується й неповнолітніх, що означає, що обмежувальний припис може видаватися й щодо осіб, які не досягли 18 років.

Отримання обмежувального припису здійснюється за судовою процедурою, шляхом подачі заяви про видачу обмежувального припису, за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від насильства.

Заява про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та зацікавлених осіб.у разі, якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації або насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд приймає рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного або декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство або насильство за ознакою статі на строк від одного до шести місяців, а саме:

• заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
• усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
• обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
• заборона наближатися на певну відстань до місця проживання( перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
• заборона особисто й через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням знаходиться в місці, невідомому кривдникові, переслідувати його й у будь-який спосіб спілкуватися з ним;
• заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з ним через інші засоби зв'язку особисто й через третіх осіб.

Важливим є те, що постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації його витрат на лікування, отримання консультацій або витрат на оренду житла, якщо постраждала особа знімає (знімала) його з метою попередження вчинення щодо нього домашнього насильства, а також періодичних витрат на його утримання, утримання дітей або інших членів сім'ї, які перебувають (перебували) в утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не призупиняє його виконання.

А також, за заявою осіб обмежувальний припис може бути продовжено судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду.

Контроль за виконанням припису здійснюють органи Національної поліції. Оскільки, про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня прийняття рішення, повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації і виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Щодо судової практики розгляду таких категорій справ, можемо сказати про те, що це питання залишається відкритим. У даний момент, судова практика тільки починає розвиватися й безпосередньо залежить від того, чи буде мати скривджена особа психологічну свободу і волю, для того щоб не боятися, а все ж звернутися за правовою допомогою для захисту немайнових прав щодо себе і своїх близьких.