Актуальне законодавство про ТМ: що змінилось в серпні 2020 року

Обидва проекти покликані захистити добросовісного власника ОІВ, викорінити явища «патентного тролінгу», імплементувати вимоги Угоди про асоціацію з ЄС та положень міжнародного законодавства у сфері охорони торговельних марок, промислових зразків, біотехнологічних винаходів, медичних продуктів та лікарських засобів.

Проаналізуємо найбільш суттєві зміни, що сталися у сфері реєстрації, правового регулювання використання та захисту правовласників ТМ:

• нарешті, замінено термін «знак для товарів та послуг» на «торговельна марка». Цікаво, що законодавець змінив термінологію в тексті профільного закону, Цивільному кодексі і т. п. , АЛЕ назва самого закону так і залишилась ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»;
• тепер можна реєструвати звукові ТМ та отримати правову охорону на форму товарів/їх упаковку, як ТМ;
• деталізовано підстави для відмови в реєстрації, зокрема щодо ТМ, які можуть бути визначені як загальновживані в сучасній мові або в добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і послуг або такими, що є описовими щодо товарів та послуг, або містять географічні зазначення;
• процедура оскарження реєстрації ТМ: особі, яка бажає не дати зареєструвати іншій особі ТМ на етапі заявки – відтепер потрібно встигнути подати письмове заперечення протягом 3 місяців від публікації відомостей про подачу заявки в офіційному бюлетені, а не за 5 днів до прийняття рішення Установи за заявкою (тобто закінчення експертизи).

Нововведення стосується зокрема й заявок, поданих до набрання чинності цими змінами. Окрім того, така особа може оскаржити рішення Установи щодо її заперечення до апеляційної палати;

• цікаве нововведення щодо випадків, коли використання ТМ без згоди не буде вважатися порушенням : якщо вона необхідна для вказівки на призначення товару чи послуги, зокрема, як додаткового обладнання чи запасних деталей, за умови, що таке використання здійснюється відповідно до чесної підприємницької практики – дуже цікаво, як у рамках «чесної ділової практики» буде використовуватися даний пункт хвацькими українськими підприємцями;
• відтепер, особа, яка є власником ТМ в іноземній державі , право на яку набуто в Україні її агентом або представником без її дозволу, може вимагати визнання свідоцтва на таку ТМ недійсним або передання їй прав на неї , якщо агент або представник не обґрунтує свої дії відповідними доказами;
• у разі, якщо свідоцтво визнано недійсним і судом встановлено, що заявка була подана з порушенням прав інших осіб, суд може постановити рішення про відшкодування власником свідоцтва збитків особі, якій були завдані збитки діями внаслідок реєстрації торговельної марки з порушенням її прав;
• виключне право на повторну реєстрацію ТМ у колишнього власника свідоцтва обмежено до 2 років та надана можливість третім особам зареєструвати ТМ, отримавши від колишнього власника згоду.

Аналізуючи закон у новій редакції зрозуміло, що національне законодавство повільними, але впевненими кроками наближається до «міжнародних стандартів» та розвивається, реагуючи на виклики сьогодення.