Боротьба за життя. Нові правила трансплантації в Україні.

Актуальність теми про порядок трансплантації в Україні є надзвичайною. Сотні тисяч хворих українців роками чекають своєї черги в праві на життя, проте не кожен досягає фінішу в цій боротьбі.

Профатіло Галина Романівна

адвокат

Донедавна в Україні діяв Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» таким, що втратив чинність з набранням чинності від 01.01.2019 року нового Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», що значно ширше попереднього і визначає більш детально основний порядок трансплантації.

Новий закон встановлює наступне:

  • впровадження єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
  • введення трансплант-координації;
  • розділяє живе й посмертне донорство;
  • визначає порядок надання, не надання, подання відкликання згоди на трансплантацію;
  • визначає представництво донора;
  • внесення відміток про надання особою згоди або незгоди на посмертне донорство та про зміну цього волевиявлення за бажанням особи до паспорта громадянина України та/або посвідчення водія України на право керування транспортними засобами.

Єдина державна інформаційна система трансплантації — електронна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система (інформаційні технології та технічні засоби), призначена для збору, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання й поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення та знищення визначеної цим Законом інформації та здійснення автоматизованого об'єктивного і неупередженого розподілу анатомічних матеріалів людини, визначення пари донор-реципієнт, що зберігається на державних інформаційних ресурсах.

Тобто, вищевказані дані й черга отримання можливості трансплантації буде незалежною й підконтрольною системі.

Запровадження нового для України Інституту трансплант-координації, визначається як – діяльність, спрямована на забезпечення отримання анатомічних матеріалів людини та надання їх для подальшої трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у встановленому Законом порядку.

Разом із тим, у даному інституті введено трансплант-координатора — у посадові обов'язки якого входить здійснення трансплант-координації, тобто внесення необхідної інформації в систему, взаємодії з закладами охорони здоров'я, що надають медичну допомогу з застосування трансплантації, і забезпечення оперативного обміну інформацією, що міститься в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації, між суб'єктами трансплантації.

Новий закон розділяє живе й посмертне донорство. Живий донор, який надав анатомічні матеріали, має право на:

  • безкоштовне медичне обстеження, яке безпосередньо пов'язане з донорством анатомічних матеріалів;
  • безкоштовну медичну допомогу в разі виникнення хвороб або ускладнень здоров'я у зв'язку з донорством анатомічних матеріалів;
  • перевага в отриманні анатомічних матеріалів у разі необхідності проведення йому трансплантації;
  • живому донору після вилучення анатомічних матеріалів надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з донорством анатомічних матеріалів тривалістю три календарні дні;
  • живому донору в установленому законодавством порядку відшкодовується шкода, завдана пошкодженням здоров'я у зв'язку з виконанням ним функції донора анатомічних матеріалів людини, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на його соціальну, трудову та професійну реабілітацію;
  • живий донор у разі настання інвалідності у зв'язку з виконанням ним функції донора анатомічних матеріалів людини має право на передбачені законом пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання незалежно від тривалості страхового стажу та надбавку до пенсії;
  • у разі смерті живого донора, що настала в результаті виконання ним функції донора анатомічних матеріалів людини, непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні, призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника незалежно від тривалості його страхового стажу в порядку, встановленому законом.

Врегульовано порядок надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів у померлих.

Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів із її тіла для трансплантації та / або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна смерть) відповідно до Закону (далі — згода або незгода на посмертне донорство).

А також, кожна повнолітня дієздатна особа має право в будь-який час:

  • подати письмову заяву про відкликання своєї письмової згоди або незгоди на посмертне донорство;
  • надати нову письмову згоду або незгоду на посмертне донорство.

Після внесення зазначених відомостей до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації відмітки про надання особою згоди або незгоди на посмертне донорство та про зміну цього волевиявлення за бажанням особи вносяться до паспорта громадянина України та / або посвідчення водія України на право керування транспортними засобами в порядку, встановленому законодавством.

Представництво.

Кожна повнолітня дієздатна особа має право призначити свого повноважного представника, після смерті цієї особи, яка надасть згоду на вилучення з її тіла анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантів.

Якщо померлий не висловив за життя своєї згоди або незгоди на посмертне донорство, і не визначив свого повноважного представника, після визначення стану, як незворотна смерть, трансплант-координатор запитує згоду на донорство в другого з подружжя або в одного з близьких родичів померлої особи (діти, батьки, рідні брати й сестри).

У разі відсутності другого з подружжя або близьких родичів, згода на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів із тіла померлого запитується трансплант-координатором в особи, яка зобов'язалася поховати померлу людину.

У разі смерті особи віком до 18 років згода на вилучення анатомічних матеріалів із тіла цієї особи для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів може бути надана батьками або іншими законними представниками.

Згода надається особисто та письмово трансплант-координатору закладу охорони здоров'я на його усний запит.

Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих осіб, які:

  • утримуються в місцях відбування покарання та попереднього ув'язнення;
  • є іноземцями та особами без громадянства;
  • страждають важкими психічними розладами;
  • мають захворювання, які можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров'ю, крім випадків наявності інформованої згоди реципієнта;
  • надали раніше орган або частину органу для трансплантації;
  • перебувати в стані вагітності;
  • пересадка людині органів та інших анатомічних матеріалів тварин забороняється.

Відповідальність.

Чіткі межі відповідальності за порушення законодавства про трансплантацію не визначені новим законом, однак статтею 24 встановлено те, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про трансплантацію, несуть відповідальність згідно із законом.

ВИСНОВОК. Таким чином, новий закон є корисною новелою в українському законодавстві, оскільки більш детально й точно відображає права осіб, які надають згоду на надання біоматеріалів та їхнє виготовлення, трансплантацію й порядок вищевказаних дій. Впроваджує нові механізми регулювання трансплантації в Україні, що дозволяє більшою мірою реалізувати й забезпечити захист прав усіх учасників трансплантації.

Залишити коментар:

Контакти

Оберіть місто