Чи має бізнес платити за використання музичних творів?

Законодавство у сфері інтелектуальної власності встановлює, що лише правовласники результату творчої діяльності у вигляді музичного твору або фонограми можуть дозволяти або відповідно забороняти їхнє використання третім особам. Це означає, що будь-яке використання об’єктів авторського права потребує отримання відповідного дозволу правовласника, а також виплати цій особі відповідної винагороди (роялті).

З огляду на те, що суб’єкт господарювання просто фізично не в змозі укласти договір із кожним автором, виконавцем і виробником фонограм, твори яких він використовує у своїй діяльності, Законом України «Про авторське право і суміжні права» передбачено створення організацій колективного управління авторськими і суміжними правами (ОКУ). Такі організації мають повноваження укладати із суб’єктами господарювання ліцензійні угоди на використання музичних творів у їхній комерційній діяльності.

ОКУ діють від імені правовласників на основі отриманих від них повноважень на управління відповідними правами. Крім укладання договорів вони також збирають винагороду, розподіляють та виплачують зібрані кошти правовласникам. Перевагою укладення відповідного договору є те, що такі організації зазвичай здійснюють управління майновими правами одразу досить широкого переліку авторів, їх спадкоємців, виконавців музичних творів, виробників фонограм та інших осіб, що виключає необхідність укладати окремі договори з кожним із правовласників окремо.

Звертаємо увагу! Часто від імені ОКУ суб’єктам господарювання погрожують можливими перевірками, штрафами чи судовими процесами, вимагаючи незаконні регулярні виплати. Тому, насамперед, при отриманні подібних звернень необхідно перевірити акредитацію такої організації на офіційному сайті Мінекономрозвитку за посиланням.

Хоча ОКУ й наділені функціями контролю за правомірним використанням аудіо- та відео- творів, однак не мають важелів впливу на суб’єктів господарювання, оскільки перевірки можуть здійснювати лише за наявності укладених договорів з правовласниками.

Багато організацій укладають лише незначну кількість договорів, при цьому не з всесвітньо відомими «лейблами», а з маловідомими та непопулярними авторами.

Тому, починаючи спілкування з конкретною ОКУ, власник бізнесу має чітко розуміти, які саме об’єкти авторського права та суміжних прав знаходяться в її управлінні. Для цього необхідно перевірити обсяг каталогу конкретної ОКУ. Зазвичай такі каталоги розміщуються у вільному доступі на офіційних сайтах організацій (наприклад, каталог Української Ліги авторських та суміжних прав можна знайти за посиланням).

Організація колективного управління, звертаючись із позовами в інтересах правовласників до закладів, посилається на встановлення фактів порушення майнових авторських прав, що полягає у використанні музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу без дозволу автора чи особи, яка має майнові авторські права.

Так, представник організації колективного управління, «працюючи під прикриттям», відвідує відповідний заклад у ролі клієнта, користується послугами закладу та здійснює відеофіксацію факту публічного виконання твору на відеокамеру чи мобільний телефон, складає акт фіксації фактів комерційного використання музичних творів.

На підставі даного акту ОКУ звертається до суду з вимогою, як правило, по стягнення із порушників грошові компенсації. Як свідчить практика, суди в більшості випадків такі позови задовольняють, а кількість подібних судових справ стрімко зростає.

Для прикладу:

• ОКУ звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця про виплату компенсації у зв’язку з порушення майнових авторських прав суб’єкта авторського права. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив майнові авторські права позивача на музичні твори шляхом публічного виконання їх у приміщенні публічного закладу — кафе-бару, за що судом було стягнуто 57 630 грн. (Господарський суд м. Києва, Рішення від 10.06.2019 по справі № 910/2506/19);
• ОКУ звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця про виплату компенсації за незаконне використання музичних творів в публічному закладі, суд стягнув 96 050,00 грн. (Господарський суд Одеської області, Рішення від 15.03.2019 по справі № 916/1493/18).

Враховуючи вищевикладене та особливості застосування чинного законодавства України у сфері захисту інтелектуальної власності, звертаємо Вашу увагу на те, що питання правових підстав використання аудіо- та відеотворів під час здійснення підприємницької діяльності, можна віднести до принципу свободи здійснення такої діяльності. Однак, разом із тим, ця діяльність не повинна порушувати права та охоронювані законом інтереси інших суб’єктів правовідносин.