Чи можливо реалізувати донорство як метод лікування в Україні?

Необхідність прийняття закону була обумовлена тим, що з 1 січня 2019 року було введено в дію Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», за яким мало бути розроблено та затверджено низку підзаконних актів, необхідних для його належної реалізації, а також забезпечити утворення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (далі — ЄДІСТ). Однак, станом на 1 січня 2019 року не забезпечено створення ЄДІСТ та ухвалення пакету відповідних нормативно-правових актів у зв’язку з чим виник правовий вакуум, який практично унеможливлює застосування трансплантації як методу лікування в Україні.

Законом визначається, що:

1. до початку роботи ЄДІСТ, але не пізніше 1 січня 2020 року використання вказаної системи для організації надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації не застосовуються. Натомість організація трансплантації здійснюється на основі інформації, що міститься на паперових носіях;
2. до початку роботи ЄДІСТ та протягом наступних трьох місяців з дня початку її роботи рішення про можливість або не можливість застосування трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора–трупа приймається консиліумом лікарів закладу охорони здоров’я в порядку черговості.
3. термін «діяльність, пов’язана з трансплантацією», до якої відноситься  вилучення, перевезення, зберігання анатомічних матеріалів, трансплант-координація,  визначити як медичну послугу, що дасть можливість оплачувати такі послуги НСЗУ в рамках гарантованого пакету медичних послуг;
4. розширений перелік осіб, які є близькими родичами, до таких родичів віднесені двоюрідні брати і сестри, дядько, тітка, племінники;
5. сімейний лікар може отримувати згоду на посмертне донорство та матиме право вносити таку інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
6. визначена можливість донорства кісткового мозку від повнорідних братів або сестер  віком до 18 років.