Додатковий капітал ТОВ як альтернативний варіант фінансування бізнесу

В 2025 році корпоративне законодавство України зазнало важливої зміни, що суттєво розширило інструменти фінансування бізнесу. Такою новацією стало законодавче закріплення можливості формування додаткового капіталу товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Вклади (внески) до такого виду капіталу вносяться чинними учасниками ТОВ та не призводять до зміни розміру часток (їх номінальної вартості) або зміни розміру статутного капіталу, що робить їх зручним альтернативним фінансовим інструментом.

Однак, така можливість повинна бути передбачена статутом ТОВ та/або корпоративним договором, з подальшим прийняттям відповідного рішення загальними зборами засновників із зазначенням всіх необхідних детальних даних.

Правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпорядження ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.

Таким чином, після набрання чинності відповідних змін, учасники ТОВ зможуть легально поповнювати капітал своїх компаній, не проходячи через реєстраційні процедури збільшення статутного капіталу і перерозподілу часток або через поворотну фінансову допомогу (позики від учасників).

Основними перевагами додаткового капіталу є:

1. Швидкість та легкість фінансування і отримання активів, що іноді є дуже важливим для успіху бізнесу чи стартапу, а також у разі необхідності покрити збитки чи відновити платоспроможність, збільшити чисті активи чи уникнути негативного балансу.
2. Збереження контролю та відсутність змін у структурі власності (фактично без втрати контрольного пакету та розмивання часток).
3. Відсутність зайвих реєстраційних процедур (таких, які є обов’язковими при зміні розміру статутного капіталу при кожній необхідності фінансового вливання).
4. Покращення фінансових показників (зростає частка власного капіталу в балансі; покращуються показники для банків при можливому кредитуванні, оскільки збільшується капіталізація бізнесу; у компанії не виникають боргові зобов’язання перед учасниками).
5. Відсутність доходу в бухгалтерському обліку (згідно з НП(С)БО 15, внески до додаткового капіталу не визнаються доходом та обліковуються на рахунку 42 «Додатковий капітал»).
6. Новий механізм є юридично визначеним та безпечним для зовнішніх інвесторів (так інвестор може отримати мінімальну частку, внести значні кошти через додатковий капітал та мати можливість впливати на бізнес у відповідності до домовленостей, а в подальшому можливо буде конвертувати внесок у статутний капітал та вирішити питання з його часткою).

Ризики, на які ми звернемо увагу

1. Можливі корпоративні конфлікти

Оскільки частки не змінюються, один учасник може вкладати більше, а інші отримують вигоду без додаткових інвестицій у вигляді зростання вартості своєї частки. Аналогічно, якщо міноритарний учасник збільшує активи компанії, його можливість управління та частка в прибутку залишаються незмінними.

Тому дуже важливо в корпоративному договорі прописати обговорені домовленості, наприклад, такі як:

• пропорційність внесків часткам або добровільний розмір;
• алгоритм залучення фінансування;
• строки внесення;
• відповідальних осіб;
• чи будуть особливі права чи компенсаційні механізми, наприклад:
  • особливий порядок голосування (право вето на деякі рішення) та право пріоритетного розподілу прибутку до повернення вкладених сум;
  • право вимагати повернення внеску при певних умовах;
  • привілейовані дивіденди;
  • можливість конвертації додаткового вкладу у додаткову частку в статутному капіталі товариства у майбутньому (через процедуру збільшення статутного капіталу);
  • зобов’язання учасників щодо майбутнього (наприклад, не перешкоджати збільшенню статутного капіталу на користь того, хто зробив внесок, якщо він цього вимагатиме);
  • умови виходу з товариства з компенсацією внесків тощо.

Оскільки корпоративний договір є конфіденційним документом і не підлягає державній реєстрації, він є гнучким для впорядкування відносин поза статутом.

Перед внесенням коштів дуже важливо розуміти та обговорити, яка саме мета додаткових вкладів - це тимчасова підтримка з подальшим поверненням, чи довгострокове інвестування без повернення (тобто як вклад у збільшення вартості бізнесу, що окупиться при продажу частки або при виході на прибуток в майбутньому).

2. Ризики при банкрутстві

Додатковий капітал не є боргом та включається до ліквідаційної маси. Це означає, що у разі відкриття справи про банкрутство всі кошти, внесені до додаткового капіталу, як і до статутного капіталу, підуть на задоволення вимог кредиторів нарівні з іншими активами.

Учасник, який вніс ці кошти, не має статусу кредитора і не може претендувати на повернення своїх внесків до того, як будуть розраховані всі зовнішні кредитори.

Цей аспект слід брати до уваги, особливо коли йдеться про фінансове оздоровлення проблемного підприємства.

Практичні рекомендації для бізнесу

1. Ми радимо оновити статут ТОВ та передбачити можливість внесення додаткового капіталу, а деталі та домовленості прописувати вже у корпоративному договорі, у випадку наявності більше одного учасника ТОВ.
2. Незважаючи на те, що відсутня пряма вимога про нотаріальне засвідчення підписів всіх учасників на протоколі загальних зборів засновників про залучення додаткового капіталу, ми все ж таки радимо це зробити.
3. При перерахуванні коштів обов’язково зазначайте призначення платежу як «внесок до додаткового капіталу на підставі рішення № дата».
4. Перевірте договори з банками, в них можуть бути обмеження щодо зміни структури капіталу та додаткового фінансування і необхідність згоди на такі дії.
5. Заздалегідь підготуйте рахунки для обліку додаткових внесків та правильного їх відображення в балансі.
6. Якщо внесок до додаткового капіталу робитиме нерезидент (іноземний учасник), варто пересвідчитись у дотриманні валютного законодавства. Формально, внесок нерезидента до капіталу української компанії є прямою іноземною інвестицією.

Запровадження додаткового капіталу є важливим кроком у розвитку корпоративного права України, однак ефективність цього інструменту залежить від правильної юридичної реалізації, зокрема, від якісно прописаного статуту та корпоративних домовленостей між учасниками. Це підвищує привабливість українських компаній для венчурних фондів та може збільшити притік валюти в країну за рахунок таких інвестицій.