Якщо визначено місце проживання дитини, згода другого з батьків на виїзд за кордон не знадобитися

Сімейний кодекс України передбачає, що батьки за обопільною згодою визначають місце проживання дитини до 10 років, а по досягненню нею зазначеного віку — з обов'язковим урахуванням думки дитини. Самостійно приймати рішення з ким із батьків жити дитина має право з 14 років.

Законодавство передбачає, що батьки можуть в усному порядку визначити місце проживання дитини або завірити у нотаріуса спеціальний договір, в якому крім місця проживання визначити також обов'язки з утримання та виховання дитини. Або звернутися до органів опіки та піклування, які уповноважені вирішувати з ким буде проживати дитина.

На практиці, у разі погіршення відносин між батьками і виникненні конфліктів, спори неминуче передаються на рішення суду і вже суд у своєму рішенні встановлює ці положення.

При вирішенні спору про місце проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан його здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому Сімейний кодекс України забороняє й органам опіки та піклування, і суду передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може нашкодити розвитку дитини.

Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання й розвитку, на вимогу бабусі, дідуся або інших родичів, залучених до участі в справі, дитина може бути передана комусь із них. В іншому випадку дитина буде передана до органів опіки та піклування.

Згідно з правилами перетину державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57 виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним із батьків за нотаріально засвідченою згодою, здійснюється без нотаріально засвідченої згоди другого з батьків у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця при пред'явленні рішення суду або органу опіки та піклування або їхніх копій, завірених нотаріально або органом, який їх видав, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з одним, який має намір виїхати з дитиною або який уповноважив на це нотаріально завіреною згодою інших осіб.

Таким чином, якщо при розірванні шлюбу в суді сторона відразу заявить вимоги про визначення місця проживання дитини з нею або отримає таке рішення в органів опіки та піклування, то в подальшому їй не потрібна згода другого з батьків для тимчасового виїзду дитини за кордон на строк до одного місяця. Виїзд здійснюватиметься за пред'явленням оригіналу такого рішення суду або рішення органів опіки та поруки або їхньої завіреної копії.

Як показує практика, органи опіки та піклування не бажають приймати рішення про визначення місця проживання дитини, тому отримати таке рішення в суді набагато простіше.