Індустріальні парки в Україні: усе нове – добре забуте старе

За роки незалежності України гострі дискусії стосовно розвитку економіки не вщухають та породжують багато як правових новел, так і політичних спекуляцій. Якщо проаналізувати статистичні дані за перші шість місяців 2021 року індекс інвестиційної привабливості України зріс з 2,4 до 2,84.

Профатіло Галина Романівна

адвокат

За даними Мінекономіки, такі результати дослідження були презентовані Європейською бізнес асоціацією під час експертного обговорення поточного стану інвестиційного клімату України. Однак, проаналізувавши дані Світового банку, що висвітлені в рейтингу Doing Business Україна значно поступається країнам-сусідам в прозорості та легкості «старту» бізнесу, зокрема критерієм поділу стали показники "отримання дозволу на будівництво", "підключення до електромереж" та "реєстрація власності":

ЕКОНОМІКА

ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛІВ НА БУДІВНИЦТВО (місце у загальному рейтингу(

ПІДКЛЮЧЕННЯ ДО СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

РЕЄСТРАЦІЯ ВЛАСНОСТІ

України

140

130

63

Польщі

46

46

38

Словаччини

103

53

7

Румунії

95

134

57

Російської Федерації

115

30

9



Вказана ситуація зумовлює виникнення питання щодо покращення інвестиційної привабливості України як майданчика для розвитку технологій, відкриття бізнесу з іноземним капіталом. З цих мотивів Верховною радою України було прийнято Закон України «Про індустріальні парки». Обгрунтованість прийняття вказаного закону полягала зокрема в покращенні інвестиційного клімату в Україні та створення умов для найбільш сприятливого середовища для ведення бізнесу. Хоча, індустріальні парки – явище не нове в Україні. Прийнятий у 2013 році закон про індустріальні парки дозволив їх формальне створення. Однак із 49 зареєстрованих реально функціонують лише 3 з них. З цих мотивів вважаємо за необхідне провести загальний аналіз запропонованих законом змін та визначити їх доцільність.

Поняття індустріальних парків не нове та широко використовується в різних країнах світу з метою вирішення традиційно логістичних питань: обігу сировини всередині індустріального парку, обміну робочої сили, доступу до інфраструктури. Метою функціонування індустріального парку є аж ніяк не створення пільгових податкових режимів для інвесторів, а формування логістично та технологічно зручного простору для ведення бізнесу. Концентрація потужностей та легкість запуску масштабних бізнес-проектів – ось кінцева мета функціонування індустріального парку.

Однак, аналізуючи положення прийнятого Закону України «Про індустріальні парки» можна дійти висновку, що фокус уваги законодавцем сконцентрований в більшій мірі на питанні оптимізації оподаткування та створення пільгових умов для митного оформлення, що є достатньо ризиковим фактором для того, щоб створювалися не індустріальні парки, а тіньові квазілегальні угрупування, що створюються з метою ухилення від сплати податків. 

Із положень закону вбачаються наступні позитивні пільгові аспекти, що створюють умови для функціонування індустріальних парків:

✓ Законом визначаються об'єкти, які можуть розміщуватися в складі індустріального парку. На території індустріального парку можна буде займатися переробною промисловістю, переробкою відходів (крім поховання), науково-технічною діяльністю і в сфері інформації / телекомунікацій. Виключенням становить діяльність в сфері азартних ігор, також заборонено виготовляти підакцизні товари (крім автомобілів та інших транспортних засобів);

✓ Встановлюється державна підтримка облаштування індустріальних парків Державна підтримка облаштування індустріальних парків може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством. З метою державної підтримки створення та функціонування індустріальних парків керуючим компаніям та ініціаторам створення - суб’єктам господарювання за рахунок коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, надаються безвідсоткові кредити (позики), цільове фінансування на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків

Вказане положення потребує дещо критичного погляду, адже сама ідея надання безвідсоткового кредиту чи цільового фінансування на безповоротній основі створює умови для корупційних ризиків та можливого зловживання зі сторони суб’єктів владних повноважень в частині надання таких пільг.

✓ Закон передбачає створення уповноваженого державного органу, реалізовувати політику уряду по роботі індустріальних парків. Кінцевий термін створення -  1 січня 2025 року.

На сьогодні вказана пропозиція потребує подальшого дослідження, адже ні орієнтовного розуміння функціоналу органу, ні його компетенції немає. Чи стане вказаний орган черговою фікцією та не почне свою діяльність, чи навпаки стане опорою для реалізації амбітних цілей законопроекту – покаже час, однак жодних навіть кулуарних обговорень щодо діяльності цього органу немає. 

✓ Здійснюється запровадження компенсації керуючим компаніям, ініціаторам створення - суб’єктам господарювання та учасникам індустріальних парків 50% витрат на підключення та приєднання до електромереж.

Вказана позиція має місце та є безумовно позитивною, однак законодавець ні в пояснювальній записці до законопроекту, ні в  дискусіях, ні в прийнятих правках до ЗУ «Про індустріальні парки» не говорить про технічну неготовність операторів електромереж до масштабних підключень індустріальних парків до систем електропостачання. Проблема ж при діяльності не лише індустріального парку (як масштабного гравця на бізнесовому просторі), але й малих підприємств полягає в занадто бюрократизованій процедурі отримання дозволів на підключення до електромереж, їх технічної неготовності до забезпечення безперебійного електропостачання масштабних індустріальних парків.   

До того ж місцеві Обленерго фактично є монополістами в частині підключення  до енергомереж,  при цьому законом не передбачено механізму контролю за ціною такого підключення, а, отже, в наших реаліях  це знову ж таки дає можливості для поглиблення  корупційної складової.

На наш погляд, законодавець повинен звернути свій погляд не лише на створення пільг та компенсацій при підключенні до електромереж учасникам індустріального парку, але й провести аудит процесу отримання дозволів на таке підключення та технічної реалізації такої можливості з метою анулювання бюрократичних перешкод в таких процесах.

✓ Пропонується створення особливої пільгової податкової та митної зони для учасників індустріальних парків. Для такого забезпечення готуються відповідні законопроекти 5688 і 5689.

Під номером 5688 зареєстровано Проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво», де зокрема запропоновано доповнити статтю 142.4. Податкового кодексу України в якій вказано, що прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 19-33, крім виробництва підакцизних товарів), або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (в межах) індустріальних парків, звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств протягом десяти послідовних років починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, який визначено платником податку – учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дати подання такої заяви.  Застосування правил оподаткування цього пункту допускається за умови що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років та не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власника корпоративних прав. Тобто, із запропонованого вбачається, що дивіденди не будуть виплачуватися власникам корпоративних прав протягом 10 років поспіль. 

Отриманий прибуток направляється на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах індустріального парку. Порядок використання прибутку на розвиток індустріального парку, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не використання коштів отриманого прибутку на розвиток індустріального парку є підставою  для втрати статусу учасника індустріального парку. Таким чином, порядок та перспективи розвитку індустріального парку визначатиметься Кабінетом Міністрів України, що в умовах політичної реальності України створюватиме знову ж таки додаткові корупційні ризики та «розв’язуватиме руки» для встановлення монопольних рішень, що не завжди можуть відповідати найкращим інтересам індустріального парку. 

Під номером 5689 зареєстровано Проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для залучення масштабних інвестицій у промислове виробництво» утверджує норму, що при ввезенні на митну територію України від оподаткування митом звільняються, нове устаткування (обладнання), що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання для здійснення ними діяльності. При чому,  проектом вказується неможливість відчуження такого майна протягом 5 років. Порушення цього правила тягне за собою позбавлення статусу індустріального парку.

Тим самим резюмуємо, що ідея перезапуску функціонування індустріальних парків – правильна та зрозуміла, адже в розвинутих країнах вони успішно функціонують та наповнюють бюджет, створюють робочі місця. Однак, ми критично ставимося до кардинальних позитивних економічних змін в країні з впровадженням індустріальних парків,  адже їх функціонування ніяким чином не впливає на рівень корупції, надлишкового бюрократизму, штучних перешкод з якими стикається бізнес. Відсутність нормативно-правових актів, які нерозривно пов’язані із функціонуванням індустріальних парків, профільного органу, котрий буде вести не лише моніторинг наявних індустріальних парків, але й контроль за їх діяльністю створюють хаотичне правове регулювання діяльності останніх, що ставить під сумнів реалізацію тих амбітних планів, які заклав законодавець при прийнятті змін до ЗУ «Про індустріальні парки».

Ілюзорним вбачається покращення інвестиційного клімату в країні у разі невирішення вищевказаних проблем, тим більше, що запропоновані законодавчі зміни стосовно діяльності індустріальних парків не лише не нівелюють корупційні ризики, але й породжують їх. На наш погляд, ефективність функціонування індустріальних парків може протестувати лише час та економічні показники, а для потенційних інвесторів на сьогодні залишається більше питань, аніж відповідей стосовно реалізації останніх законодавчих змін, 

Контакти

Оберіть місто