Кінець епохи офшорів відкладено, але не скасовано

Так, раніше ми вже писали про запровадження концепції КІК. Дещо з цього ми нагадаємо, але більше звернемо увагу на зміни, які сталися за цей період.

#Статус КІК, що підпадає?

Відповідно до положень Податкового кодексу України під КІК слід розуміти іноземну компанію зі статусом юридичної особи, або БЕЗ статусу юридичної особи (фонд, партнерство теж матиме статус КІК), яка відповідає таким критеріям:

• частка, якою податковий резидент України (юридична або фізична особа) володіє в такій компанії, становить більше, ніж 50 % або більше, ніж 10 % (за умови, що сумарно резиденти України володіють у такій КІК часткою в розмірі 50 % і більше). Для 2022-2023 рр. перехідними положеннями передбачено збільшену мінімальну частку, а саме замість 10% застосовуються 25%; або
• податковий резидент України (юридична або фізична особа) здійснює «фактичний контроль» за іноземною компанією. Під «фактичним контролем» можна розглядати надання вказівок органам управління іноземної компанії, ведення переговорів від імені компанії, в її інтересах, наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на строк більше одного року, зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи, фактичним контролем може визнаватися практично будь-яка пов’язаність з іноземною юридичною особою, від якої отримується прибуток.
• Відтак, першочерговим завданням для бізнесу є встановлення того, чи підпадає вказана компанія під статус КІК та чи буде вважатися платник податків контролером КІК із усіма наслідками.
• Якщо ж проаналізувавши себе та свою компанію Ви встановили, що є контролером КІК, то «вітаємо!», адже у Вас з’явилась ціла низка додаткових обов’язків, а саме:

— подання інформації щодо КІК;
— подання звітності КІК;
— сплата податків КІК.

#Компанія – КІК. Обов’язок інформування

Постає питання, що робити в  разі, якщо компанія формально відповідає критеріям КІК та як податкові органи можуть отримати інформацію щодо наявних контрольованих іноземних компаній у резидента?

Позиція «податківці не знайдуть» завідомо програшна, адже починаючи з 2022 року передбачено, що почне працювати система автоматичного обміну інформацією за стандартами FATCA та Common Reporting Standard (CRS). Простіше кажучи, країни-учасниці домовленості один раз на рік обмінюватимуться податковою інформацією щодо своїх резидентів. У 2022 році гіпотетично податківцям наддадуть відомості за 2021 рік щодо компаній, власниками / контролюючими особами яких є резиденти України.

Законом № 1117-IX від 17.12.20р. передбачається звільнення від штрафних санкцій та пені за порушення вимог статті 392 цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії за звітні 2022-2023 податкові роки, однак неточність формулювання не дає можливості з впевненістю визначити чи підпадає під дію даного положення відповідальність за ненадання повідомлення про КІК. Оскільки саме це повідомлення ніяк не пов’язане з обчисленням та сплатою податку. Водночас, слід нагадати, що пунктом 120.7. ПКУ встановлено штраф за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи.

У Законі не уточняється, чи потрібно подати повідомлення про набуту участь у КІК до 1 січня 2021 та чи потрібно подати таке повідомлення протягом 60 днів з 1 січня 2021, але оскільки положення пунктів 39-2 ПКУ набирають чинності тільки з 01.01.2021р. то, на мою думку, другий варіант є більш обґрунтований.

#KIK існує, але не функціонує, що робити?

Необхідно проаналізувати структуру бізнесу та провести ліквідаційні процедури щодо давно забутого КІК, що матимуть позитивні податкові наслідки для резидента. Податковим кодексом передбачено, що доходи від ліквідації КІК не підлягатимуть оподаткуванню, окрім цього не потрібно буде подавати додаткову податкову звітність щодо компаній, які фактично не здійснюють діяльність.

Для дотримання вимог законодавства щодо ліквідації іноземної компанії, слід виконати ряд умов, зокрема:

— за загальним правилом, ліквідація має бути розпочата не раніше 1 січня 2020 року і завершена не пізніше 31 грудня 2021 року. В той же час, законодавець передбачає винятки, коли фактично завершити ліквідацію дозволяється пізніше;

З огляду на те, що КІК може бути давно забутою компанією, яка не виконує суттєві функції, то утримання ведення належної фінансової звітності у цій компанії є набагато обтяжливими, ніж витрати на ліквідацію такої компанії.

Строки введення положень про КІК та пільговий період.

Першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК буде 2022 рік, водночас звіти про такі компанії за 2022 рік мають ними бути подані разом із деклараціями за 2023 рік (тобто, у 2024 році). Скоригований прибуток КІК за 2022 р. має бути включений до показників відповідних декларацій за 2023 рік. За такої умови штрафні санкції та/або пеня застосовуватись не будуть*.

— *за що саме не визначено, а отже, є сподівання, що за будь-які порушення в даній частині.

Податкові коригування пов’язані з тонкою капіталізацією, уцінками активів та операцій із цінними паперами, мають застосовуватися до скоригованого прибутку, починаючи зі звітного 2023 року, а отже, за 2021-2022 роки вони не застосовуються.

Отже, перехідний період – це шанс привести справи до ладу та ліквідувати обтяжливі компанії. Бізнес повинен проаналізувати свою структуру та прийняти рішення щодо:

— перегрупування активів;

— перегляд / зміну холдингової структури, у тому числі шляхом ліквідації компаній, котрі фактично існують, однак не здійснюють діяльність, адже щодо них також потрібно подавати звітність;

— пристосування власного бізнесу до реалій податкового законодавства.