Кожному IT-спеціалісту – посвідку або як отримати ППП за новою квотою

Ще в березні 2020 року розпорядженням КМУ були встановлені міграційні квоти для висококваліфікованих спеціалістів і робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України.

Варто зазначити, що загальна кількість іноземців, яким надана можливість отримати дозвіл на імміграцію, а в майбутньому й посвідку на постійне проживання (надалі – ППП) на даній підставі по Україні – 5000 осіб, але квота розподілена не на всі області (для Одеської вона встановлена та складає 600 осіб).

Враховуючи, що таке рішення Уряду співпало із початком карантину, нестабільною ситуацією та фактичним світовим локдауном, лише на початку осені міграційна активність почала дещо рости. Звичайно, дана можливість є цікавою альтернативою отриманню документів на підставі працевлаштування, оскільки в такому випадку іноземець не залежить від роботодавця та отримує документ одразу на 10 років, а не на строк дії контракту.

З метою залучення до української економіки саме ІТ кадрів та надання їм можливості отримати ППП у якості висококваліфікованого спеціаліста, були затверджені кваліфікаційні характеристики.

Однак, необхідно визнати, що для того, аби іноземці зацікавилися та активно почали використовувати дану «опцію» необхідно насамперед детально роз’яснити вимоги до переліку документів та їхнього оформлення, спростити процедуру подачі документів, скоротити строк на їхній розгляд. Наразі іноземцю самостійно зрозуміти бодай виключний перелік документів для звернення до уповноваженого органу достатньо важко.

До прикладу, найбільша частка у квоті відведена для професії: інженер-програміст машинного навчання. Однією із вимог до таких спеціалістів є наявність спеціалізованої освіти. Однак, як відомо, значна кількість дійсно хороших спеціалістів в ІТ сфері не отримують освіту та навички саме в спеціалізованих вишах, але при цьому їхня кваліфікація може бути надзвичайно високою. Крім того, таким спеціалістам необхідно мати підтверджений досвід роботи за професією відповідного напрямку (від 5 років). Які саме документи будуть вважатися достатніми для такого підтвердження, у якій формі вони мають надаватися — незрозуміло.

Дійсно, на офіційному сайті Міграційної служби України та сайті Міністерства та Комітету цифрової трансформації України міститься певна інформація англійською мовою, але вона достатньо узагальнююча та не чітка, і після її вивчення запитань лише додається.

Окремо необхідно зазначити щодо процедури подачі документів. Іноземні спеціалісти, що вже мешкають в Україні, мають подати свої документи в територіальний підрозділ Державної міграційної служби за місцем свого проживання. Фахівці, що перебувають за межами нашої країни, – у консульські установи України за кордоном.

Тривалість розгляду документів може бути до 1 року. Якщо весь цей час іноземець буде перебувати на території України – йому необхідно звернутись до Державної міграційної служби України за продовженням строку законного перебування на території країни, а це окрема й досить непроста процедура, яка може містити «бюрократичну складову» і вимагає купи додаткових документів. Крім того, після отримання дозволу на імміграцію переважна більшість іноземців зобов’язана отримати візу типу Д для отримання ППП, а для цього потрібно виїжджати з країни.

Враховуючи, що представники даної галузі є достатньо мобільними та максимально легко можуть змінювати роботодавців, працювати віддалено та фактично не прив’язані до конкретного місця, — якщо вони вже виразили бажання проживати на території України, — варто, як мінімум, детально роз’яснити вимоги до документів, пришвидшити процедуру розгляду, забезпечити можливість подання документів в електронному форматі. Сучасні технічні можливості поруч із Covid-ними реаліями, коли всі соціальні контакти в державних установах необхідно максимально скорочувати, як на мене, є достатніми факторами для таких змін. Черги в коридорах, бюрократична волокіта має залишитись у минулому. Маємо надію на те, що держава все ж буде динамічно реагувати на необхідність зміни правового регулювання таких важливих сфер як міграційна.