«Краще — ворог добре» або трішки про «1210»

Сам законопроект досить великий за обсягом, і містить таку кількість змін, що для їхнього належного опрацювання фахівцями з оподаткування знадобиться не один тиждень. Проте, особисто в мене, викликає великий сумнів той факт, що більшість із народних обранців, які будуть голосувати за нього, взагалі намагались розібратись, що саме пропонується.

Розглянемо деякі зміни, що лежать на поверхні.

1. З Податкового Кодексу пропонується виключити пункт 21.4, ст.24, який передбачає персональну відповідальність посадових осіб за їхні неправомірні рішення. Звісно, що така відповідальність передбачена перед державою в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи. Особисто в мене, на практиці не було реальних випадків її застосування, а тому мене здивувала така турбота за інспекторів, які нерідко «виконуючи план» по донарахуванню, навмисно перекручують факти в актах чи навіть пишуть неприховану брехню. Навряд чи це якимось чином суттєво погіршить права платників податків, проте неприємний меседж для них від влади в цьому все ж таки є.
2. Другим «подарунком» для платників є коригування підстав для призначення позапланової перевірки. Так, якщо зараз підставою для її призначення є отримання податковою інформації, що свідчить про допущені порушення, тобто за фактом, — то, виходячи з тексу проекту, такі перевірки зможуть проводити і за наявності просто підозри, а оскільки у інспекторів зазвичай з уявою все гаразд, то можемо мати в майбутньому посилення перевірочного тиску на бізнес. Разом із цим планується збільшення строків проведення перевірок (планових – на 5 календарних днів, а позапланових – удвічі) та збільшення і строків продовження перевірок. При цьому, якщо платник податків надасть витребувані документи менш, ніж за 3 дні до закінчення перевірки, — це теж є підставою для продовження її тривалості.
3. Також викликає щире здивування виключення норми про звільнення платника податку від відповідальності, якщо він діяв у межах індивідуальної податкової консультації. Дана норма, разом зі скасуванням індивідуальної відповідальності посадових осіб контролюючих органів, тільки підтверджує, що нова команда реформаторів не бажає нести відповідальність за свої дії, а тому непрофесіоналізм у лавах податкової служби й надалі буде головною проблемою. Залишається сподіватися, що, незважаючи на це, суди будуть притримуватися позиції про відсутність підстав для притягнення до відповідальності платника в таких випадках.
4. Правила тонкої капіталізації будуть застосовуватися до всіх позичальників юридичних осіб, у тому числі не пов’язаних осіб та резидентів, але при цьому буде знижено поріг обмежень на врахування процентів по позикам, відповідно до п. 140.2. ПК України, до 30 %.
5. Нотаріуси та ріелтори будуть нести відповідальність у випадку неповідомлення чи порушення строків повідомлення про укладення угоди з нерухомістю, до яких вони були причетні. Так, у разі порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості, у разі вчинення такої нотаріальної дії на нього буде накладено штраф у розмірі 340 грн. Аналогічний штраф може бути накладено на ріелтера, якщо він не повідомив про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості, при цьому в разі повторності притягнення за таке порушення штраф складе 1020 грн. Ну, якщо з нотаріусом усе більш-менш зрозуміло, оскільки податкова давно вже намагається перетворити їх на своїх інформаторів, чи навіть податкових агентів, то щодо ріелторів даний закон не містить механізмів контролю й навіть чіткого обов’язку та порядку його виконання.
6. Також запроваджується механізм коригування фінансового результату підприємств, шляхом його збільшення на суму витрат, що не мають розумної економічної причини (ділової мети), а оскільки це є досить оціночним судженням, то за відсутності явної ділової мети (чи у випадках непередбачуваних збитків) платнику податків бажано одразу задуматись над тим, як він буде мотивувати такі витрати. Хоча, думаю, кожен значний платник податків під час проходження податкової перевірки стикався з намаганням контролерів визнати операції негосподарськими, тому якраз у цьому питанні бізнес уже давно готовий дати достойну відповідь.
7. Підвищується відповідальність за прострочення сплати грошового зобов’язання великого розміру (понад 4,17 млн грн) у розмірі 50% (пп. 123.2).
8. Досить багато змін плануються у частині адміністрування ПДВ:

— впроваджуються штрафні санкцій (3 400 грн) за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, де відсутній обов’язок сплати ПДВ (у разі звільнення від оподаткування або оподаткування за нульовою ставкою (пп. 198.5), та штрафу в розмірі 1020 грн, якщо такі податкові накладні не були зареєстровані. Особисто у мене виникає сумнів щодо логічності та обґрунтованості змін в цій частині, але мабуть податкова намагається взяти все під повний контроль та полегшити собі перевірки;

— ПДВ буде нараховуватися та сплачуватись у розмірі 20% з експортних операцій, якщо договірна ціна є нижчою за ціну придбання (звичайну ціну в разі самостійного виготовлення) на суму перевищення звичайної ціни над договірною. Податківці неодноразово намагалися визнати такі операції непов’язаними з господарською діяльністю, і, у зв’язку з цим, зняти вхідний ПДВ, тому з огляду на загальний фіскальний напрямок законопроекту, здивувала така компромісна норма як ПДВ з різниці.

— обмежено строк визнання податкового кредиту для платників податку, які застосовують касовий метод. Тепер скористатись таким правом вони можуть протягом 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків, проте не пізніше ніж 60 календарних днів з моменту оплати чи здійснення компенсації. Таким чином, підприємствам ЖКГ доведеться ретельніше пильнувати свої операції.

Зміни, які будуть стосуватися трансфертного ціноутворення та власників іноземних компаній, ми розглянемо в інших публікаціях.