Легалізація тіньових доходів - головне про новий законопроект

• доходів державних службовців, отриманих у період перебування на посаді;
• доходів від злочинної діяльності;
• доходів, за якими податковим органом було самостійно нараховано суми зобов'язань та оформлено податкове повідомлення-рішення

Для того, щоб скористатися можливістю легалізувати свої доходи необхідно до 31 березня 2020 року подати спеціальну декларацію, у якій детально описати всі об'єкти (готівка, номери рахунків у банках, нерухомість) з обов'язковим залученням документів, які підтверджують вартість активів. При цьому законопроектом прямо передбачено звільнення декларанта від обов'язку вказувати їхні джерела походження.

Базова ставка податку на доходи фізичної особи становитиме 5% від суми коштів або оціночної вартості активів, зазначених у спеціальній декларації. Підвищена ставка в 10% застосовується до валютних коштів, які не будуть розміщені декларантом на банківських рахунках в Україні. При цьому з метою створення умов для зарахування коштів на дані рахунки, такі операції будуть виключені з обов'язкового фінансового моніторингу та обов'язкові до зарахування українськими банками на рахунки декларанта. Пільгова ставка у 2,5% передбачена в разі придбання декларантом за рахунок даних коштів українських облігацій внутрішньої державної позики. Особи, які не скористаються можливістю подання спеціальної декларації, вважатимуться такими, що підтвердили незадекларовані доходи на суму 300 000 гривень.

Контролюючі органи мають право протягом квітня-вересня 2020 року провести перевірку достовірності та повноти, зазначених у спеціальній декларації, даних. При цьому заявник зобов'язаний з'явитися в податкову за викликом для дачі пояснень і надання додаткової підтверджуючої документації. Важливо, що в разі повторної неявки на виклик уся інформація, зазначена в спеціальній декларації, вважатиметься недостовірною, а контролюючі органи отримають право самостійно нарахувати декларанту суму податку. Те ж саме передбачено в разі виявлення інших порушень, у тому числі невідповідності оцінки активів їхньої реальної ринкової вартості.

По суті, у законопроекті йдеться тільки про податкову амністію, тобто про звільнення декларанта від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, фіктивне підприємництво, а також від адміністративної по ряду податкових статей КУпАП. У разі, якщо в процесі аналізу наданих даних у контролюючих органів виникнуть підозри у вчиненні інших правопорушень, наприклад, корупційних, вони мають право почати досудове розслідування даних фактів на загальних підставах.

Можу припустити, що у 2020 році в податкових інспекціях країни не вишикується черга з бажаючих подати спеціальну декларацію, оскільки за відсутності вимог про загальне декларування громадянами своїх витрат вони зможуть і далі використовувати незадекларовану готівку, не побоюючись відповідальності за ухилення від сплати податків. З іншого боку, запропоновані нововведення будуть цікаві тим, кому необхідно вирішити проблему з джерелами походження коштів для їхнього внесення на банківські рахунки з метою подальшого придбання активів. Зокрема, земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зняття мораторію на продаж яких планується вже цього року. Також підстьобнути інтерес до спеціальної декларації може якнайшвидше впровадження Україною положень про КІК і приєднання до автоматичного обміну банківською та податковою інформацією в рамках процедури CRS (Common Reporting Standard), оскільки в такому випадку інформація про всі рахунки українських громадян за кордоном стане доступна нашим податковим органам.