Накладення арешту на суму ліміту ПДВ – піратська форма тиску на бізнес

Незважаючи на обіцянки влади, тиск і використання різних способів впливу на бізнес із боку правоохоронних органів продовжується.

Одним із таких способів впливу є накладення арешту на суму ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування платника податку. Причому такий арешт останнім часом набуває масового характеру.

Слідчі органи та органи прокуратури за вибірковим принципом обирають певні підприємства і просто списками подають клопотання в межах кримінальних проваджень, розглядаючи суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ. На жаль, слідчі судді зазвичай не зважають, що в справах відсутні будь-які дані про допущення порушень з боку конкретних підприємств.

Для бізнесу арешт на суму ліміту ПДВ часто є великим сюрпризом і дізнаються про нього зазвичай тоді, коли направлена на реєстрацію податкова накладна не була прийнята. Більше того, підприємство виявляється просто заручником ситуації й недосконалого нормативного регулювання. До нас уже неодноразово звертались клієнти, які неочікувано для себе стикнулись із відмовою в прийнятті на реєстрацію податкових накладних і майже в 100 відсотках таких випадків арешт мало того, що є взагалі не обґрунтованим, так і в додачу накладався на всю суму ліміту ПДВ. Тобто, скільки його не поповнюй чи скільки б ти не отримав податкового кредиту ти все рівно не зможеш зареєструвати жодну податкову накладну.

Аргументи слідчого зводяться до того, що ліміт ПДВ виступає доказом у кримінальному процесі, і, відповідно, має ознаки речового доказу. Але ж варто чітко розуміти, що суми ліміту ПДВ мають абстрактне вираження, і не відповідають критеріям речового доказу, які закріплені нормами КПК, а тому на них не може бути накладено арешт у принципі. Фактично, ліміт ПДВ є обсягом податку, а податок не є майном чи активом підприємства, а відноситься до категорії зобов`язань. Крім того, суми податку на додану вартість, заблоковані шляхом накладення арешту та забороною їхнього розпорядження, не є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не можуть зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З огляду на вищевикладене, позиція органів слідства за зверненнями до суду з клопотаннями про накладення арешту на суму ліміту ПДВ у системі електронного адміністрування, м’яко кажучи, не витримує критики і є необґрунтованою, а рішення суду про накладення такого арешту – незаконним.

Зважаючи на дані обставини, підприємство може з упевненістю оскаржувати ухвалу щодо накладання арешту на ліміт ПДВ. Розглядаючи клопотання підприємства про скасування арешту чи переглядаючи рішення в апеляційному порядку, судді як правило скасовують такі незаконні обмеження, проте отримати ухвалу суду – це ще пів справи, а ви спробуйте її виконати. Зазвичай податкова не поспішає знімати арешти, максимально затягуючи даний процес, а наявність такого арешту призводить до неможливості зареєструвати податкову накладну в граничні строки і як наслідок до того, що наступним сюрпризом для платника податку є нарахування штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН. За нашою практикою майже безрезультатним є оскарження застосованих санкцій у порядку адміністративної скарги й хоча податківці розуміють всю абсурдність такої ситуації однак, вперто стоять на своєму до останнього, а тому платникам податку залишається або погодитись з неправомірним штрафом якій накладений за відсутності їхньої вини, або ж відстоювати свої інтереси в судах за допомогою адвокатів.

Ось таку метушню ми маємо, штучно створюється видимість досягнень, усе рухається, всі при ділі, а результат непомірна завантаженість судів та накручені показники слідчих органів.

Говорити про якусь сталу судову практику в таких спорах зарано, так суди досить часто визнають неправомірним нарахування санкцій, однак, зустрічаються й рішення на користь податківців. Останні часто обґрунтовані тим, що податкова накладна зареєстрована не в день скасування арешту тощо, однак, не містять жодного слова про те, коли платник податку дізнався не про його скасування. Саме тому ще на стадії подання позову важливо звернути увагу та сформувати позицію щодо періоду, який минув від скасування арешту й до подання ПН на реєстрацію.