«НЕВИВЧЕНІ УРОКИ АБО ВИКОРИСТАННЯ НЕЗАДЕКЛАРОВАНОЇ ПРАЦІ».
Нещодавно до нас звернувся новий клієнт, у якого виникла «проблема» з виявленням непрацевлаштованих осіб під час фактичної перевірки.
Добре, що поки у період дії воєнного стану штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП, не застосовуються за умови усунення порушень у визначений приписом строк, проте проблема самого підходу залишається, і думаю, що держава рано чи пізно повернеться до питання наповнення бюджету також за рахунок таких штрафів.
Аналізуючи інформацію по даному питанню, я наштовхнувся на рішення Верховного Суду від 18.06.2024 р. у справі 420/21319/21, яке хоч і посилалось на скасовану вже постанову КМУ від 21.08.2019 р., проте містило досить цікаву позицію, що не пов’язана з самим порядком перевірки.
Саме аналіз помилок, які були допущені суб’єктом даної справи, може допомогти уникнути помилок іншим.
Одразу скажу, що особисто я не знайомий з матеріалами даної справи, однак із змісту рішень суду можна припустити певні обставини.
Отож, маємо ресторан, у якому ведуть діяльність кілька суб’єктів одночасно: один на загальній системі оподаткування та відповідає за бар, інший на спрощеній та готує страви. Тобто, цілком поширена схема, яка використовується вже довгий час для мінімізації податкового навантаження та податкових ризиків. Кожен з суб’єктів має своїх працівників. Так, ФОП «На барі» мав трьох працевлаштованих працівників, а ФОП «Кухня» - одного.
ГУ Держпраці провело перевірку у ФОПа, який відповідав за бар та встановило, що в закладі виконують трудові функції ще 6 осіб, які не працевлаштовані.
Ймовірно, що Особа, яку перевіряли, зазначала під час перевірки, що не має відносин з непрацевлаштованими працівниками і, можливо, навіть посилалась на те, що це працівники «іншого ФОПа», про яких він нічого не знає. Проте, Держпраці вдалось відстояти свою позицію та рішення, прийняті за результатами перевірки.
Так, Верховний Суд звернув увагу на те, що матеріалами справи та рішеннями попередніх інстанцій було встановлено, що у барі-ресторані здійснюють спільну підприємницьку діяльність ФОП 1, який надає послуги з приготування напоїв, зокрема й алкогольних, та ФОП 2, який займається приготуванням страв. Тобто, обидва суб'єкти господарювання провадять спільну діяльність, спрямовану на функціонування бару-ресторану. Проте, до інспекційного відвідування не надано жодних документів щодо укладання трудових (або інших) договорів та/або будь-яких пояснень із зазначенням суб'єкта господарювання, кому саме підпорядковуються ті шість осіб, які виконували робочі функції в ресторані. При цьому ФОП 1, як особа, що здійснює спільну підприємницьку діяльність з іншою особою в одному закладі громадського харчування, беззаперечно, повинна знати приналежність персоналу до того чи іншого суб'єкта підприємницької діяльності.
Також ВС взяв до уваги те, що згідно з отриманою від податкового органу інформацією, ФОП 2 використовував у своїй діяльності одного найманого працівника, що також спростовує доводи про наявність трудових відносин із виявленими особами.
Я сам не раз приймав участь у таких перевірках і досить часто клієнти ведуть себе за принципом: « це не мій працівник, ну і що «що в формі закладу», а хай доведуть, або то все не моє - то іншого ФОПа, але у вас немає повноважень перевіряти його, а тому він не зобов’язаний надавати пояснення». Деякий час така позиція працювала, але контролери теж вчаться і вже можуть довести, для прикладу, що дана людина була не тільки присутня в ресторані в момент перевірки, але й обслуговувала відвідувачів, розносила напої, а отже виконувала для особи, що перевіряється, певну трудову функцію. При цьому і перевіряючі і судді теж розуміють, як все влаштовано в таких закладах насправді, тому гра в «я найрозумніший» доволі невиправдана.
Навпаки, до таких перевірок треба готуватись і облаштовувати свою діяльність таким чином, щоб ні у суддів, ні у контролерів не було іншого виходу, як визнати відсутність порушень.
Допоки штрафи не застосовуються, але то явище тимчасове, і треба враховувати помилки минулого, щоб не наражати себе на негаразди в майбутньому.
Як така особа могла нівелювати ризики?
Одного універсального способу, крім дотримання вимог закону, нажаль не існує. Всі ми розуміємо і недостачу кадрів, і надто зрегульовану процедуру звільнення працівників, а тому часто допуск до роботи без укладення трудового договору пов'язаний не стільки з намаганням ухилення від сплати податків, скільки обумовлений іншими чинниками.
Яких же запобіжників можна вжити? Для деякого персоналу можливо використання схеми укладення цивільно-правового договору, до інших – аутстафінгу, а в деяких (як для прикладу касира чи особи, яка здійснює розрахунки від ФОПа) залишається виключно працевлаштування, але рекомендувати певні схеми можна лише після повного вивчення ситуації конкретного клієнта та посадових обов’язків працівника.
