ОТРИМАЛИ ВИМОГУ ВІД ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ПРО НАДАННЯ ДОКУМЕНТІВ – ПАНІКУВАТИ ЧИ ………
Дуже часто представники бізнесу стикаються з наступною проблемою: на їх адресу приходять запити від слідчих/детективів/прокурорів чи інших представників правоохоронних органів про надання документів або певної інформації. Виникає питання: що робити в такій ситуації?
По-перше, одразу рекомендуємо не впадати в паніку та діяти в рамках чинного кримінального процесуального законодавства з метою захисту своїх законних прав та інтересів.
Так, запити слідчого/детектива надходять до представників бізнесу відповідно до статті 93 КПК України – Збирання доказів. Як зазначено в цій статті сторона обвинувачення (прокурор, слідчий) може вимагати та отримувати від установ, організацій, підприємств документи, речі, відомості для збирання доказів під час ведення того чи іншого кримінального провадження.
При цьому, при направленні запитів в обґрунтування зазначених вимог про витребування документів, правоохоронці додатково мотивують необхідність та обов’язок надання стороною документів на підставі листів чи інших документів, які не мають юридичної сили, а лише мають рекомендований характер.
Крім того, зазначена норма (ст.93 КПК України) регламентує лише ПРАВО сторони обвинувачення (прокурор, слідчий) на витребування документації від іншої сторони та не закріплює її ОБОВ’ЯЗОК на надання запитуваних документів та відомостей.
Додатково слід зазначити, що на відміну від розповсюдженої думки, відмова від надання документів чи інформації — НЕ тягне за собою неминучого проведення обшуку. Тим більше, як свідчить практика, при наявності достатніх підстав вважати про протиправність діяльності суб’єкта господарювання, а також наявності відповідних доказів, які свідчать про таку діяльність, правоохоронці «приходять» на обшук без попереднього надсилання запиту про надання документів в порядку ст. 93 КПК України.
Так, збір доказів, одним з джерел яких є документи, здійснюється у відповідності до вимог та у порядку, передбаченими чинним КПК України. Порядок доступу до документів регламентований Главою 15 КПК України.
Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Підсумовуючи викладене, кримінально процесуальним законодавством передбачено, що:
- при отриманні запиту в порядку ст. 93 КПК України від правоохоронних органів про надання документів суб’єкт господарювання НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ надавати запитувану документацію, оскільки такий обов’язок передбачений лише при отриманні відповідної ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу.
Як завжди, радимо Вам діяти виключно в рамках чинного законодавства України та заздалегідь дбати про захист своїх прав та законних інтересів!
