Про кримінальні проступки по порядку

Довгоочікуваний закон про кримінальні проступки, про який говорять уже багато років, нарешті був прийнятий Верховною Радою України й опублікований у газеті «Голос України».

Профатіло Галина Романівна

адвокат

Які ж зміни вносить цей закон і як він буде працювати, детально розглянемо в публікації.

Насамперед необхідно відзначити, що закон дійсно спрямований на поліпшення й полегшення діяльності правоохоронних органів. Так, на сьогодні у Кримінальному кодексі налічується приблизно 780 складів злочинів, з яких четверта частина є злочинами невеликої тяжкості, але при цьому розслідування злочинів невеликої тяжкості становлять практично 50%, тобто, як результат це призводить до затягування розслідування серйозних злочинів.

Закон вносить зміни до КУпАП, ККУ та КПК. Що стосується першого нормативного документа, то закон виключає зі ст.130 КУпАП Положення про керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тим самим, криміналізуючи даний склад, вводячи нову статтю в ККУ (ст. 286-1).

Так, тепер поняття «злочин» в ККУ замінюється на «кримінальне правопорушення» і вміщує в себе кримінальний проступок і злочин.

Вносяться зміни і в класифікацію злочинів, тепер вони діляться на неважкі, важкі й особливо тяжкі.

Під кримінальним проступком мається на увазі дія, за вчинення якого передбачена відповідальність у вигляді штрафу не більше 3000 н. м. д. г. (51 000 грн) або ж інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Усього пропонується близько 126 складів кримінальних проступків.

Підготовка до кримінального проступку, не буде тягти за собою кримінальної відповідальності, так само, як і підготовка до злочину невеликої тяжкості, до внесення змін.

Якщо особу засудять за кримінальний проступок, то після відбування покарання вона вважатиметься такою, яка не має судимості.

Щодо змін до КПК, проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі-службові особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, який здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, органу ДБР та ін.

Розслідування такого виду правопорушень проводитиметься у формі дізнання зі спрощеною процедурою.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування має завершитися:

  1. протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 КПК;
  2. протягом двадцяти днів — у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;
  3. протягом одного місяця — у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи в разі, передбаченому ч.2 ст. 298-4 КПК.

Строки розслідування злочинів не змінюються.

Крім того, збільшується перелік процесуальних джерел доказів у кримінальних проступках, до раніше зазначених у КПК джерел доказів, додаються:

  • пояснення осіб;
  • результати медичного огляду;
  • висновки фахівців;
  • показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, або засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку можна буде затримати без ухвали слідчого судді, суду, якщо особа чинитиме опір правоохоронцю, відмовлятиметься припинити вчиняти правопорушення, намагатиметься втекти, перебуває в нетверезому стані та може заподіяти шкоду собі та оточуючим. Затримати таку особу можна буде максимум на 3 години, у деяких випадках до 24 годин.

Після затримання особи, дізнавач повинен буде не пізніше 72 годин з моменту затримання особи (за ст.298-2 КПК) надати прокурору всі матеріали, разом із повідомленням про підозру, про що відразу ж повідомляє підозрюваному.

Прокурор, у свою чергу, повинен не пізніше, ніж через 3 дні після отримання вищевказаних матеріалів, а в разі затримання особи в порядку ст. 298-2 КПК, протягом 24 годин, вчинити одну з нижчеперелічених дій:

  1. прийняти рішення про закриття кримінального провадження;
  2. повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу;
  3. звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або про звільнення від кримінальної відповідальності;
  4. у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

Після отримання обвинувального акта про вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а в разі затримання особи – у порядку, передбаченому ч.4 ст. 298-2 КПК, невідкладно призначає судовий розгляд.

Крім того, суд розглядає обвинувальний акт про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оскаржує встановлені під час дізнання обставини і згоден із розглядом обвинувального акту.

Як підсумок, варто вказати, що закон набуде чинності з 1 січня 2020 року і про його ефективність можна буде судити не раніше, ніж через рік роботи, але все таки прийняття даного закону вже є позитивним моментом, який повинен буде поліпшити продуктивність роботи наших правоохоронних органів у розслідуванні правопорушень.

Залишити коментар:

Контакти

Оберіть місто