Про оформлення запитів про надання публічної інформації до окремих категорій суб'єктів господарювання

Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі — Закон) надає досить-таки широкі можливості практично необмеженому колу осіб у частині отримання цієї самої інформації від великого кола її розпорядників. Однак, самі по собі права нічого не значать без наявності дієвого механізму їхнього застосування з метою досягнення бажаного результату. Важливою ж частиною даного інструментарію безумовно є вміння скласти правильний запит про надання публічної інформації, максимально ускладнююче відповідному розпоряднику цілком законно відмовити в її наданні.

Бойко Микола Ігорович

юрист

І якщо про порядок отримання публічної інформації від суб'єктів владних повноважень або бюджетників сказано і написано вже досить багато, то ось щодо суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або є природними монополістами — набагато менше. Що ж, висвітлимо це питання детальніше.

Відповідно до с ч. 1 ст. 1 Закону публічна інформація — це відображена й задокументована будь-якими засобами й на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону розпорядниками інформації, крім інших, визнаються також і суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними або виключними правами, або є природними монополіями, — у частині інформації щодо умов поставок товарів, послуг і цін на них..

І тут слід звернути увагу саме на те, яку саме інформацію в додатку до даних суб'єктів слід вважати публічною. Як бачимо, такою для них є тільки інформація, що безпосередньо стосується їхньої господарської діяльності. Тобто, формуючи свій запит, ви повинні усвідомлювати, що в даному випадку допустимі питання тільки в межах тих самих умов поставок товарів, послуг і цін на них. Усі інші запити (що стосуються, наприклад, внутрішньої структури цих підприємств, їхнього кадрового складу, взаємовідносин з контрагентами, їхнього фінансового стану тощо) цілком обґрунтовано будуть відхилені, як такі, що не відповідають вищевказаному критерію віднесення до публічної інформації. Не забувайте, що переважна більшість цих господарюючих суб'єктів навіть будучи за формою комунальними або державними, все одно є комерційними підприємствами, які здійснюють свою діяльність не за рахунок бюджетного фінансування, а на принципах госпрозрахунку. Тому й підхід до них, аналогічний підходу до бюджетних підприємств, установ або організацій у даному випадку неможливий.

Також перед написанням свого запиту варто напевно переконатися, що ваш адресат входить в коло природних монополістів. Для цього можна звернутися до зведеного переліку суб'єктів усіх природних монополій, розміщеного на сайті Антимонопольного комітету України. Крім того, відповідні реєстри суб'єктів природних монополій у сферах енергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, захоронення побутових відходів представлені також і на офіційному сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Отже, що ж ще, крім самого чітко сформульованого, відповідно до вищевказаних положень Закону, питання (або декількох питань — тут уже вам вирішувати) має бути в запиті про надання публічної інформації?

По-перше, хоч ч. 3 ст. 19 Закону й дозволяє звертатися із запитом у будь-якій формі на вибір запитувача (усній, письмовій, телефоном, факсом, електронною поштою), але ми рекомендували б оформити запит письмово. Причому, бажано направити його адресату з обов'язковим підтвердженням про отримання (наприклад — поштою з повідомленням про вручення, або ж шляхом подачі безпосередньо адресату з отриманням відповідної відмітки або вхідного номера кореспонденції). Дата отримання запиту тут вкрай важлива. Адже саме від неї будуть відраховуватися ті п'ять робочих днів, які відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону даються розпоряднику інформації на відповідь.

Крім імені (або найменування — для юридичних осіб) запитувача, ваш запит згідно з ч. 5 ст. 19 Закону також повинен містити зворотну поштову адресу або адресу електронної пошти (тобто в даному випадку достатньо буде вказати навіть тільки одну «електронку», на яку розпорядник інформації й повинен буде відправити вам свою відповідь), номер засобу зв'язку (якщо такий є), підпис і дату. Як бачимо – вимог мінімум. Тому на додаток до них радимо все ж вказати ще й форму, у якій ви бажаєте отримати відповідь, а також зайвий раз нагадати розпоряднику інформації про свої законні права і його обов'язки.

Наприклад, у частині вищезазначеного вже надання відповіді не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту згідно з ч.1 ст. 20 Закону.

Крім того, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути отримана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закона).

Також, розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача (ч. 3 ст. 22 Закону).

Статтею 212-3 КУпАП передбачено накладення на посадових осіб штрафу за порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації.

Відповідно до п. 8-1 ч. 1 ст. 255 КУпАП протоколи в справах про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Крім того, пунктом 7 ч. 1 ст. 19 КАСУ встановлено, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних або юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності в частині доступу до публічної інформації.

До того ж, згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Таким чином, у разі ненадання належної відповіді на відповідний запит, запитувач завжди матиме право звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а в подальшому — і до відповідного суду.

Залишити коментар:

Контакти

Оберіть місто