Структуру власності для юридичних осіб затверджено. Бенефіціарам підготуватись!

Даний нормативно-правовий акт розроблено відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361-ІХ) та Закону про реєстрацію. Воно відображає форму і зміст структури власності, яка тепер буде обов’язково подаватися державному реєстратору з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (далі за текстом також – бенефіціар).

Відповідно до Положення структура власності за формою є офіційним документом , який являє собою схематичне зображення структури власності юридичної особи, яка відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють нею самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність такої юридичної особи.

Положенням не встановлено чіткої типової форми структури власності. Тобто кінцевий варіант її відображення залишається на розсуд заявника. Проте вже зараз на офіційному веб-сайті Мінфіну оприлюднено зразки можливого схематичного зображення структури власності. На даний момент таких зразків 15, з ними Ви можете ознайомитися за наступним посиланням: Мінфін .

Що потрібно знати юридичним особам у зв’язку із затвердженням Положення?

1. Юридичні особи, які створені до набрання чинності Законом № 361-ІХ (до 28.04.2020 року), зобов’язані з 11 липня 2021 року по 11 жовтня 2021 року , подати державному реєстратору інформацію про бенефіціарів та структуру власності. В залежності від статусу учасників юридичної особи (резидент чи нерезидент) буде змінюватися необхідний пакет документів для подачі державному реєстратору.

! Нагадаємо, що Відповідно до п.9 ст. 9 Закону про реєстрацію не подають інформацію про бенефіціарів: політичні партії, структурні утворення політичних партій; професійні спілки, їх об’єднання та організації; творчі спілки та їх місцеві осередки; організації роботодавців та їх об’єднання; адвокатські об’єднання; торгово-промислові палати; об’єднання співвласників багатоквартирних будинків; релігійні організації; державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, державні та комунальні підприємства, установи, організації.

2. Юридичні особи повинні розкривавати інформацію про бенефіціарів, як при державній реєстрації юридичної особи, так і при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу або відокремлений підрозділ юридичної особи — шляхом подання державному реєстратору додаткових документів — структури власності з відповідними додатками до неї:
   • витягу, виписки чи іншого документу з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи — нерезидента в країні її місцезнаходження (у випадку, коли учасник – іноземна юридична компанія);
   • нотаріально засвідченого паспорта фізичної особи-нерезидента чи фізичної особи-резидента (якщо паспорт оформлений у формі книжечки). Щодо подання нотаріально засвідченої копії документа, що посвідчує особу, яка є бенефіціаром, зауважуємо, що подавати необхідно сторінки, на яких зазначено реквізити документа та прізвище, ім’я, по-батькові (за наявності) особи, якій його видано;
   • інших документів, передбачених Порядком, для окремих випадків.
3. Відповідно до прийнятого Закону № 361-ІХ, юридичні особи повинні мати та підтримувати інформацію про бенефіціара та структуру власності в актуальному стані. При виникненні змін юридичні особи зобов’язані протягом 30 робочих днів повідомити та подати державному реєстратору документи, котрі їх підтверджуватимуть. При цьому, слід розуміти, що адміністративний збір за внесення таких відомостей не сплачується.
4. Окрім того, компанії повинні щорічно, протягом 14 календарних днів, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, підтверджувати відомості про бенефіціара та подавати вищезазначений пакет документів та відповідну заяву державному реєстратору. Наприклад, якщо ТОВ була зареєстровано 01.05.2017 р., то документи потрібно подати протягом 14 календарних днів, тобто до 15.05.2022 року, навіть, якщо змін у структурі власності чи відомостях про бенефіціарів за останній рік не відбулося.

Оновити відомості про бенефіціара в ЄДР можна як шляхом проведення окремої реєстраційної дії відповідно до частини четвертої статті 17 Закону про реєстрацію, так і при вчиненні будь-яких інших реєстраційних дій.

Наприклад, якщо компанія планує внести зміни до відомостей про види господарської діяльності чи про відокремлений підрозділ, у формі заяви щодо державної реєстрації юридичної особи заявник у блоці «Стан відомостей про кінцевого бенефіціарного власника» може обрати поле «потребують оновлення» та заповнити відповідні сторінки заяви з оновленими даними про такого бенефіціара. При цьому заявник сплачує збір, встановлений за реєстрацію змін про юридичну особу в ЄДР. Якщо ж інформація про КБВ вноситься шляхом окремої дії – збір не оплачується.

Яка відповідальність передбачена за порушення вимог про розкриття бенефіціарів?

Частина 6 статті 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом про реєстрацію інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (в тому числі і структури власності юридичної особи) у вигляді накладення штрафу на керівника юридичної особи або іншої уповноваженої особи у розмірі від 17 000 до 51 000 гривень (виходячи із яких обставин буде визначатись конкретній розмір штрафу – до кінця не зрозуміло) .

Разом із тим, не варто забувати і про кримінальну відповідальність за внесення в документи, які відповідно до Закону про реєстрацію подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості. Такі дії караються штрафом від п’яти тисяч (85 тис. грн.) до восьми тисяч (136 тис. грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років (абзац другий ч.1 ст. 205-1 ККУ).

Такі самі дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища — караються· штрафом від восьми тисяч (136 тис. грн.) до десяти тисяч (170 тис. грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (абзац другий ч.2 ст. 205-1 ККУ).

Хто і як буде штрафувати?

Мін’юст при виявленні під час контролю за діяльністю у сфері держреєстрації фактів неподання юридичною особою держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи рекомендованим листом інформує про це керівника відповідної юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені такої юридичної особи (виконавчого органу). У такому листі буде вимога звернутись такій особі у місячний строк до Мін’юсту для складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 16611 КУпАП. При цьому, виникає низка логічних витань, щодо наслідків такого незвернення та подальшого порядку притягнення до відповідальності за порушення вимог вказаного Порядку, які наразі залишаються відкритими.

Як вплинуть такі зміни на державну реєстрацію юридичних осіб?

Зовсім скоро розкриття кінцевих бенефіціарних власників стане далеко не простою формальністю. Очікується, що дані зміни підвищать ефективність формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. З іншої сторони, такі засоби контролю за юридичними особами ускладнять процедуру реєстрації юридичних осіб за рахунок збільшення переліку документів, необхідних для проведення реєстраційних дій.

Отже, в силу затвердження форми структури власності державних реєстраторів очікує нова хвиля ажіотажу із бажаючих оновити дані в ЄДР про своїх бенефіціарів, а керівників юридичних осіб – квест з реєстрації необхідних змін. Рекомендуємо вповноваженим особам вже зараз проаналізувати свою корпоративну структуру та перевірити наявність необхідних документів, які буде вимагати державний реєстратор.