ПММ по-новому

Юридична фірма «Домінанта» надає ефективний захист у галузі юриспруденції з 2003 року. Ми працюємо у таких сферах як банкрутство юридичних та фізичних осіб, міграційне право, кредитні та забезпечувальні правовідносини, представництво та захист у справах про адміністративні правопорушення, податкове планування та бухгалтерський облік. Юристи Домінанта запрошують вас на консультацію у Одесі та Києві.

З 01.07.2019 року нас чекають нові правила обліку та відстеження обороту пального, що може суттєво вплинути на життя великих виробництв, а тому до таких змін слід підготуватися як технічно, так і морально.

Перше, що слід сказати – на роздрібну реалізацію паливом тепер буде потрібно ліцензія, до якого відносяться:

1. нафтопродукти;
2. зріджений газ;
3. паливо моторне альтернативне;
4. паливо моторних сумішевих;
5. речовини, що використовуються як компоненти моторних палив;
6. інші товари, відповідно до кодів УКТ ЗЕД.

При цьому такий документ потрібен не залежно від виду пального і видається він на кожне місце реалізації.

Однак, якщо з реалізацією палива все більш-менш зрозуміло, то нові вимоги про ліцензування зберігання палива стали абсолютним сюрпризом для підприємств адже згідно з формулюванням під дію даної норми потрапляє не тільки надання такої послуги іншим особам, а і зберігання власного палива без прив'язки до якихось обсягів.

У законі прямо зазначено, що ліцензія на зберігання Не потрібна тільки:

• суб'єктам господарювання, які отримали ліцензії на оптову або роздрібну реалізацію за умови, що паливо зберігається в місцях реалізації;
• підприємства, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• підприємства, установи та організації системи державного резерву;
• суб'єкти господарювання, які зберігають пальне, споживане для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - і газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізоване через місця роздрібної торгівлі.

Виходячи з вищеописаного, будь-яке інше підприємство, яке має у своєму розпорядженні резервуари з паливом для власного споживання потребуватиме отримання ліцензії, що не зовсім виправдано.

Ліцензія видається органами ДФС і для її отримання необхідно подати:

1. Документи, що підтверджують право власності / користування земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням;
2. Акт введення / готовності об'єкта до експлуатації, сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів до кожного об'єкта, де реалізується продаж або зберігання палива (до 01.01.2022 р. даний документ можна не подавати, якщо замість нього надати копії документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 р.);
3. Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та Початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки.

На перший погляд усе здається досить простим і обґрунтованим, але давайте дивитися правді в очі. У даний час далеко не всі підприємства, особливо сільгоспвиробники, які мають у власності будівлі і споруди, належним чином узаконили своє право землекористування під господарськими дворами, територіями підприємств тощо, а значить повинні будуть припинити реалізацію палива.

На роздрібну реалізацію палива та його зберігання ліцензії видаватимуться строком на 5 років і їхня вартість оплачується щорічно в таких розмірах:

• за зберігання палива – 780 грн/рік
• за роздрібний продаж – 2000 грн/рік за кожне місце торгівлі.

Також зазнає змін визначення поняття «акцизний склад».

Тепер акцизним складом вважається приміщення або територія на митній території України — для операцій з паливом, тобто під це поняття потрапляють і резервуари, встановлені поза приміщеннями.

Не вважатиметься акцизним складом за умови використання палива виключно для власних потреб: приміщення або територія, на яких загальна місткість ємностей для палива не перевищує 200 кубічних метрів, а загальний річний прихід палива в даного суб'єкта господарювання не перевищує 1000 кубічних метрів. Дані граничні норми застосовуються до всіх підприємств, крім сільгоспвиробників на 4-й групі ЄП для яких через їхню підвищену потребу в ПММ загальна ємність резервуарів не лімітується, а загальний ліміт отримання палива на рік — до 10 000 кубічних метрів. У розрахунок ліміту загального отримання палива не включається та його частина, яка була отримана через паливо роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі.

У разі перевищення встановлених лімітів або ж ведення діяльності з продажу палива або зберігання ПММ для інших суб'єктів господарювання, — такі місця підлягають реєстрації як акцизний склад.

Зміни даного поняття призвело до того, що, якщо на території підприємства встановлено резервуар як для власного споживання, так і пального для продажу (зберігання) — усе це підпадає під акцизний склад, а значить не вдасться уникнути електронного адміністрування й палива для власних потреб.

Так, для ілюстрації розглянемо приклад: підприємство-сільгоспвиробник використовує ДП для власних цілей і при цьому має газову заправку, з якої відпускає газ населенню. Обидва резервуари знаходяться на одній земельній ділянці, а тому хоч обсяги сховищ і загальний оборот палива не значний, однак через наявність реалізації газу територія і сховище потрапляють під поняття акцизний склад.

З 1 липня 2019 року в СЕА РТ буде відображатися фактичний рух палива в розрізі місць зберігання, а не суб'єктів господарювання. Тобто, рух пального буде відслідковуватися між акцизними складами, а не між платниками акцизного податку. При цьому, якщо підприємство є розпорядником акцизного складу, то під поняття реалізації палива буде також потрапляти і використання його для власних цілей.

Крім того, з'явилося нове поняття – «пересувний акцизний склад», до нього відноситься й автомобільний транспортний засіб (наприклад, бензовоз) крім випадків, якщо він використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України пального для потреб власного споживання.

Розпорядники акцизних складів зобов'язані обладнати їх витратомірами-лічильниками та / або рівнемірами-лічильниками й зареєструвати їх у єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня палива в наступні терміни:

• при загальній місткості резервуарів понад 20000 куб. м, — не пізніше 01.07.2019 р.;
• при загальній місткості резервуарів менше 20000 куб. м, — не пізніше 01.10.2019 р.;
• при загальній місткості резервуарів на акцизному складі до 1000 куб. м включно, — не пізніше 01.01.2020 р.

Розпорядники акцизних складів зобов'язані в період з 1 травня до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації палива (СЕА РТ) всі акцизні склади, які будуть у їхньому розпорядженні станом на 01.07.2019 р., а також усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники.

З 1 липня 2019 року розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щодня в робочі дні формувати дані про фактичні залишки пального на початок і кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого палива в літрах та в електронній формі надсилати звіт до податкової.

При реалізації палива (в тому числі переміщенні палива):

1. з одного акцизного складу на інший (у тому числі пересувний) складається два примірники акцизної накладної;
2. для власного споживання або промислової переробки, а також відпуск палива не платникам акцизного податку складається один примірник акцизної накладної.

Особа, яка склала акцизну накладну у двох примірниках, зобов'язана зареєструвати перший примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН), а другий примірник такої накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу – тобто отримувачу.

Одержувач палива зобов'язаний зареєструвати другий примірник акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника акцизної накладної та отримання палива. Таким чином, перший і другий примірник акцизної накладної відображатимуть рух підакцизних товарів між акцизними складами.

Відразу зауважу, що за порушення вимог законодавства передбачені штрафні санкції:

1. За роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії – 250 000 гривень (з 01.07.2019 р.)

Наступні штрафи будуть застосуються з 1 жовтня 2019 р. – щодо розпорядників акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів;

з 1 січня 2020 р. – щодо розпорядника акцизного складу, на складі якого розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів.

2. За порушення порядку реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня палива в резервуарі (штраф 20 тис. грн за кожне порушення, а за повторне протягом року — 50 тис. грн);
3. За відсутність із вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації палива платником податку-розпорядником акцизного складу (штраф 1 млн грн, за повторне порушення протягом року – 2 млн грн);
4. За незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до ДФСУ електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обороту палива (штраф 1000 грн за кожний поданий електронний документ).

Аналізуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що хоча ці нововведення й націлені на боротьбу з нелегальним обігом палива, але факт того, що вони міститися не в зовсім точних і вірних формулюваннях, може лише створити додаткові проблеми для найбільш вразливого виробничого сектора економіки.