Про послугу з постачання теплової енергії в новому Законі України «Про житлово-комунальні послуги»

Ще до набрання чинності 10 грудня минулого року нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та введення в дію значної його частини в червні нинішнього, у ЗМІ та блогосфері вже були опубліковані десятки статей і матеріалів, у яких відповідні фахівці та експерти досліджували його досить детально, відзначаючи при цьому як позитивні, так і досить спірні новели щодо житлово-комунальних послуг (далі — ЖКП) загалом.

Однак, враховуючи розпочатий опалювальний сезон і пов'язаний з цим особливий інтерес до послуги теплопостачання — спробуємо зосередитися саме на цьому питанні в рамках аналізу даного нормативного акту. Причому, не ставлячи собі за мету просто скопіювати всі попередні згадані публікації, спробуємо знайти щось дійсно нове й десь упущене деякими нашими колегами.

Так, наприклад, колишній Закон про ЖКП передбачав право споживача «на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України» (П.6 ч. 1 ст. 20).

Але ось аналогічна норма нового Закону зазнала в цій частині значних змін. Тепер споживач має право «на несплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їхнього невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження згідно з умовами договорів про надання комунальних послуг» (п.6 ч. 1 ст. 7).

Як бачимо, тепер споживач повністю позбавлений права не платити за теплопостачання в разі своєї тривалої відсутності в оселі. З одного боку, таке нововведення цілком логічно, оскільки в будинках старого житлового фонду навіть за вашої відсутності батареї центрального опалення продовжують справно обігрівати всю порожню кубатуру приміщень. Однак, за наявності сучасних засобів балансування систем опалення (від запірних кранів до термостатів, що дозволяють мінімізувати або взагалі перекрити надходження теплоносія в систему) настільки безумовна заборона виглядає не так уже й однозначно.

Тут, до слова, слід зазначити й те, що пункт 29 все ще діючих Правил надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення (затверджених постановою Кабміну № 630 від 21.07.2005), проте, як і раніше надає споживачеві право на зменшення розміру оплати в разі його та/або членів його сім'ї тимчасової відсутності на підставі письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їхню відсутність. Звичайно ж із часом даний підзаконний акт буде приведений у відповідність із новим профільним законом, проте поки така колізія існує.

Ще одним цікавим положенням, введеним новим Законом, став обов'язок індивідуальних споживачів інформувати керуючого і виконавців комунальних послуг (тобто — у тому числі й теплопостачальну організацію) про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) і про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках і порядку, передбачених договором (П.11 ч. 2 ст. 7)

З цією нормою цілком кореспондується ще й ч.3 ст. 9 Закону, згідно з якою дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані в оселі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Судячи з усього, тут законодавець поставив собі за мету ввести в правове поле величезну кількість тих «мертвих душ», які без якого б то не було оформлення відповідних правових документів орендують нібито порожнє житло. По паперах - то їх там як би й немає, але комунальні послуги, при цьому, вони споживають цілком реально. Відповідно – повинні й оплачувати спожите.

Наскільки ефективні будуть такі приписи покаже час, але виглядають вони за відсутності санкцій за їхнє невиконання поки досить спірно. По всій видимості, відповідальність споживачів у цій частині може бути прописана в передбаченому цим же Законом новому типовому договорі, до якого, в свою чергу, в уряду поки ще так і не дійшли руки.

Наступного разу ми розглянемо надані новим Законом можливості в частині розірвання договірних відносин у сфері теплопостачання та пов'язаного з цим відключення від систем централізованого опалення.

Залишити коментар:

Контакти

Оберіть місто