Прийдешня регресивна система нарахування ЄСВ та диференціація мінімальних заробітних плат: просто про складне

14 листопада 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів України схвалено проект закону Про удосконалення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, підвищення якості адміністрування та дисципліни сплати єдиного соціального внеску.

Іванов Андрій Валентинович

старший юрист

Але мова в цьому матеріалі піде не про пенсії, а майбутні зміни в законодавстві торкнуться, в першу чергу, тих громадян, які беруть участь у наповненні системи пенсійного забезпечення, тобто працівників і головне роботодавців, які в якості аналога податкових агентів сплачують державі єдиний соціальний внесок у випадках, передбачених чинним законом.

Перш за все, в прийдешніх змінах приділити увагу хотілося б двом блокам питань, які в разі свого подальшого становлення в якості частини національного законодавства спричинять за собою відчутні зміни як для окремих категорій працюючих українців, так і для роботодавців, і з професійної технічної точки зору в свою чергу будуть цікаві юристам і бухгалтерам.

Перший блок стосується майбутніх змін у сфері порядку нарахування єдиного соціального внеску, а саме підвищення максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску та встановлення так званої регресивної системи сплати єдиного соціального внеску із заробітних плат, що перевищували розмір такої максимальної величини. На даний момент максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску становить 15 мінімальних заробітних плат, тобто, 55 845 гривень. Законопроект передбачає підняти її до 25 мінімальних заробітних плат, що становить на даний момент 93 075 гривень, з яких буде оплачуватися ставка ЄСВ у розмірі 22%. Як повідомив міністр Андрій Рева, ставка ЄСВ на суму зарплати, що перевищує максимальну базу, буде зменшуватися до 5 відсотків на суму, що перевищує 270 розмірів мінімальних зарплат. Тобто, з прийняттям зазначеного законопроекту із заробітної плати, розмір якої більше 93075, буде також оплачуватися єдиний соціальний внесок зі змінною процентною ставкою, обернено пропорційною підвищенню розміру заробітної плати, аж до ставки в 5% із зарплати в розмірі вище 1 005 210 гривень. Такий механізм і являє собою суть майбутньої регресивної системи нарахування єдиного соціального внеску.

Такі зміни покликані стимулювати громадян легалізувати свої доходи. Згідно з даними персоніфікованого обліку Пенсійного фонду, 84000 керівників підприємств в Україні отримують заробітну плату на рівні мінімальної, при тому, що середня зарплата по країні становить близько 10 000 гривень. Також поширеною на даний момент є ситуація нарахування одному або кільком працівникам підприємства, найчастіше директору, мільйонної заробітної плати з утриманням із неї всього лише максимально можливої на даний момент суми ЄСВ у розмірі 12285,9 гривень. При цьому інші працівники такого підприємства отримують мінімальну зарплату, з якої оплачується мінімальний розмір ЄСВ, а решта гонорару працівники отримуються «в конвертах» за рахунок розподілу мільйонної зарплати директора. Така схема дозволяє роботодавцям недоплачувати державі значні суми ЄСВ. Проведена реформа передбачає виправлення такого стану речей.

Другий блок пов'язаний із майбутніми змінами в питаннях затвердження на законодавчому рівні диференціації ставок мінімальних заробітних плат для різних категорій працівників залежно від їхньої кваліфікації, рівня відповідальності та складності виконуваних ними функцій, що в свою чергу спричинить за собою і зміни розмірів сплачуваних роботодавцями з різних категорій працівників ЄСВ. Так, наприклад, законопроект передбачає обов'язок оплачувати ЄСВ керівникам підприємств з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, що на думку чиновників Кабінету Міністрів також має сприяти наповненню системи пенсійного забезпечення необхідними їй коштами, а також припиняти практику нарахування директорам мінімальної заробітної плати з передачею інших сум покладеного гонорару «в конвертах».

До моменту прийняття даного законопроекту він може зазнати ще не одну зміну, тому оцінювати на даний момент його значення в якості інструменту реформування системи пенсійного забезпечення буде дещо передчасно, але ті його аспекти, які були висвітлені й роз'яснені в даному матеріалі, безумовно спричинять принципові зміни у функціонуванні існуючого механізму фінансового наповнення системи загальнообов'язкового соціального страхування.

Залишити коментар:

Контакти

Оберіть місто