Як звільнитись директору без рішення учасників?

Проблема полягає в тому, що директор, хоча і є найманими працівником на підприємстві, але одночасно є і його керівником, інформація про якого підлягає державній реєстрації в ЄДР. Відповідно до вимог чинного законодавства, підставою для зміни інформації про керівника юридичної особи в реєстрі є рішення вповноваженого органу, а саме загальних зборів засновників або єдиного засновника.

У випадку ж, коли засновники залишають підприємство на призволяще і його реальна діяльність припиняється — директор стає заручником ситуації: самостійно виключити інформацію щодо себе з ЄДР він не може, при цьому відповідальність за подання всієї звітності, сплату податків та зборів, у тому числі й за себе, як найманого працівника, лежить саме на ньому. Окрім того, у випадку негативної історії діяльності компанії чи наявності невиконаних судових рішень, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» директора може бути обмежено у праві виїзду за межі України.

У такій ситуації будь-яка особа виявить бажання якомога швидше втратити правовий зв’язок із таким роботодавцем і реалізувати це можна в такий спосіб.

Насамперед необхідно надіслати: письмову заяву про звільнення з посади відповідно до п.1. ст. 38 КЗпП України за місцезнаходженням товариства та учаснику/учасникам товариства за їхнім зареєстрованим місцем проживання. Також після отримання товариством заяви, директор, як виконавчий орган, зобов’язаний скликати позачергові загальні збори шляхом направлення письмового повідомлення про їхнє проведення всім учасникам.

Усі відправлення документів рекомендується здійснювати цінними листами з описом вкладення. У випадку, якщо місцезнаходження учасників невідоме (наприклад, зареєстровані на непідконтрольній території) – доцільним буде звернутися до органів поліції із заявою про розшук, зробити оголошення в газетах «Урядовий кур’єр» чи «Голос України». Якщо ж учасниками виступають іноземні особи: можливо відправити повідомлення кур’єрським відправленням.

У разі, якщо такі збори не відбуваються через неприбуття учасників або якщо голосів присутніх учасників недостатньо – у першому випадку складений директором акт про те, що збори не відбулися або протокол загальних зборів учасників будуть доказами того, то роботодавець не виконав вимоги трудового законодавства, а саме не здійснив дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення особи.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Відповідно до статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган, письмово за два тижні. При цьому власник або уповноважений ним орган зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Оскільки загальними зборами учасників заява про звільнення за власним бажанням не розглядається, питання про припинення трудових відносин не вирішено, то трудові права директора є порушеними і вони підлягають захисту в судовому порядку.

Отже, наступним етапом є звернення до суду із позовними вимогами:

— визнання трудових відносин між директором та товариством припиненими (а не звільнення керівника з посади, оскільки вирішення даного питання відноситься до виключної компетенції загальних зборів та не може бути вирішене судом);

— зобов’язання державного реєстратора вчинити певні реєстраційні дії (при цьому необхідно залучати такого реєстратора як співвідповідача по справі, оскільки в протилежному випадку суд ймовірно відмовить у задоволені даних вимог — Постанова ВС від 02.07.2019 р. у справі № 520/11437/16-ц).

Звичайно, даний спосіб не є швидким, але є єдиним варіантом втрати директором правового зв’язку із діяльністю підприємства. Адже, навіть, якщо він направить заяву про звільнення, видасть відповідний наказ, реалізує всі дії для повідомлення податкової, банку, органів статистики, контрагентів про те, що більше не виконує обов’язки керівника – через наявність інформації про нього в реєстрі контролюючі та правоохоронні органи все ж можуть направляти до нього претензії.