Які нововведення чекають на бізнес Із Прийняття закону про РРО?

Продовжуючи розгляд змін, внесених до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), хотілось акцентувати увагу на деяких питаннях ведення звітності фізичних осіб-підприємців, а також про штрафи, які передбачені за порушення даного Закону.

Ющенко Олексій Петрович

керівник корпоративної практики, адвокат

Отже, які зміни відбудуться у звітності для ФОПів у зв’язку з обов’язком використання РРО?

При використанні програмних РРО фізичній особі – підприємцю необхідно щодня створювати в паперовій або електронній формі фіскальні звітні чеки, контрольні стрічки. Не менш важливим є те, що ці дані підлягають обов’язковому збереженню: на звичайних РРО – три роки, а на програмних — до моменту передачі розрахункових документів на фіскальний сервер контролюючого органу.

Що робити, якщо РРО не працює?

Це залежить від того який РРО застосовується: звичайний чи програмний. При використанні звичайного РРО можливо здійснювати розрахункові операції з використанням книг обліку та розрахункових книжок, проте не більше ніж 7 днів. Однак для цього необхідно мати належним чином зареєстровані книги. Якщо підприємець прийме рішення, що у разі виходу з ладу РРО чи тимчасової відсутності електроенергії розрахункові операції ним здійснюватися не будуть – він зобов’язаний повідомити про це податковий орган і звільняється від обов’язку реєструвати вести та зберігати книгу обліку РО та розрахункову книгу.

Щодо програмного реєстратора – то на період виходу його з ладу проведення розрахункових операцій не допускається. При цьому, у такому випадку потрібно протягом дня повідомити про несправність РРО контролюючий орган (ДПС), виробника програмного реєстратора і/або центр сервісного обслуговування (при наявності) за встановленою формою.

Як будуть провадитися розрахунки, якщо не працює інтернет?

У разі проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку із сервером контролюючого органу протягом години після відновлення такого зв’язку необхідно повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку й закінчення проведення розрахункових операцій у цей період.

У цей період у розрахунковому документі вказується інформація про проведення розрахункової операції в режимі офлайн. У режимі офлайн проводити розрахункові операції можна не довше 36 годин зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону, сформованого фіскальним сервером. Номери з цього діапазону можна використовувати не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Протягом години після відновлення зв’язку здійснюється передача копій, створених у режимі офлайн, розрахункових документів. Ці розрахункові документи повинні бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані ці документи. Такі документи повинні зберігатися до моменту підтвердження їхньої доставки.

Нові правила – нові штрафи.

Також законодавець не обійшов питання встановлення штрафів, які будуть застосовуватися за порушення Закону до підприємців:

— у разі встановлення під час перевірки факту проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); або не проведення їх через РРО – до суб’єкта господарювання будуть застосовані штрафи у розмірі:

100 відсотків вартості проданих із порушеннями, товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих із порушеннями, товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення;

Слід звернути увагу, що не зважаючи на досить значні штрафи формулювання статті 17 закону було змінено так, що вони можуть бути застосовані лише якщо саме під час перевірки буде встановлено факт проведення операції з порушенням.

-аналогічний штраф встановлено в разі невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше, ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання;

штраф у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — якщо буде встановлено, що при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує не зареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;

тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їхньої кількості;

триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

Усім торговцям акцизним товаром слід звернути увагу на це нововведення, оскільки з квітня наступного року навіть таке формальне порушення потягне застосування штрафу!!

двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, у яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або в разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів під час здійснення продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, у конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків із реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.

Як бачимо, штрафні санкції є досить великими. Очевидно, що даний закон пропонує нові «правила гри» й навряд чи прийнята на сьогодні редакція є остаточною. Так, уже 15 листопада 2019 року у Верховній Раді зареєстровано новий законопроект №2453 яким пропонуються чергові «поліпшення» закону та повернення лояльної санкції в 1 грн за перше порушення «пільгової».

Безумовно, сфера контролю за розрахунками потребує змін і ідея впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій є досить прогресивною, але, як і будь-яка системна реформа, вона повинна формувати сприятливі умови для бізнесу та чесної конкуренції.

Залишити коментар:

Контакти

Оберіть місто