Чому Верховна Рада не поспішає з інавгурацією Зеленського й коли Україна отримає нового Президента

Згідно зі ст. 104 Конституції інавгурація президента має відбутися не пізніше 30 днів із моменту оприлюднення офіційних результатів виборів. «Голос України» опублікував їх 3 травня й саме з цього дня починається даний строк. Таким чином, за законом інавгурація Зеленського повинна відбутися не пізніше 2 червня.

З іншого боку, народні обранці, розуміючи високу ймовірність розпуску Верховної Ради новим Президентом, не поспішають його призначати. Підстави для дострокового припинення їхніх повноважень у наявності – у парламенті досі не сформована коаліція депутатських фракцій. Але є один важливий нюанс – згідно ч.5 статті 90 Конституції повноваження Верховної Ради не можуть бути достроково припинені Президентом в останні шість місяців строку її повноважень. Тому ключовим стає питання – до якої кінцевої дати Президент зможе скористатися своїм правом розпуску парламенту, для чого необхідно встановити дату закінчення повноважень Верховної Ради чинного скликання.

Згідно ч. 5 статті 76 Конституції України, строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років. При цьому, згідно з ч.6 статті 79 Конституції, повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги. Саме тому в більшості ЗМІ тиражується інформація про те, що Президент матиме можливість достроково припинити повноваження парламентаріїв тільки до 27 травня 2019 року включно, оскільки 27 листопада 2014 року діючі народні депутати склали присягу і, отже, повноваження парламенту VIII скликання закінчуються 27 листопада 2019 року.

Таким чином, можна припустити, що з високою часткою ймовірності інавгурація відбудеться в період з 28 травня по 2 червня 2019 року, а не 19 травня, як запропонував сам Володимир Зеленський.

Але найцікавіше, що, на мою думку, навіть після 27 травня народні обранці не зможуть повністю відчувати себе в безпеці, адже команда юристів нового Президента може обґрунтувати можливість розпуску парламенту і після цієї дати. Так, згідно з ч. 1 статті 90 Конституції України, повноваження парламенту припиняються в день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання. Відповідно, Основний Закон визначає, що Верховна Рада є повноважною не протягом п'яти років, починаючи з дня складення присяги народними депутатами, як пишуть у ЗМІ, а протягом п'яти років, що закінчуються в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Враховуючи призначення чергових виборів до Верховної Ради на 27 жовтня 2019 року, строки підбиття підсумків виборів і відкриття першої сесії (50 днів) повноваження діючих парламентаріїв можуть тривати й до 16 грудня 2019 року, що в свою чергу дає право Володимиру Зеленському припинити повноваження парламенту в строк до 16 червня 2019 року, який перевищує граничну дату його інавгурації 2 червня.

Також суттєвим моментом є обмежена можливість судового оскарження Указу про розпуск Верховної Ради. Справа в тому, що згідно ч.3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства не допускається забезпечення позову шляхом призупинення дії указів Президента. Судом першої інстанції в такому випадку виступить Верховний Суд, а апеляція буде подана у велику палату Верховного Суду. Таким чином, сам процес оскарження Указу може тривати значно довше часу відведеного на проведення позачергових парламентських виборів.

У будь-якому випадку інтрига зберігається й, думаю, кожна з протиборчих сторін має своє трактування Конституції України, правильність якої підтвердить тільки час.