Чи варто продовжувати сплачувати борги, якщо до повного розрахунку і життя не вистачить?

Після проведення процедури банкрутства всі борги вважатимуться погашеними чи списаними, навіть якщо у вас не було майна, або ж від його продажу вистачило оплатити незначну частину боргу.

У процедурі банкрутства немає нічого страшного й іноді це єдиний вихід почати все з нуля. Задля кращого розуміння того, на що варто очікувати боржнику, у даній публікації дамо відповіді на деякі питання з врахуванням судової практики, що формується.

Скільки коштує визнати себе банкрутом?

Разом із заявою про неплатоспроможність боржник повинен надати квитанцію про авансування на депозитний рахунок суду винагороди арбітражного керуючого за три місяці виконання повноважень (п’ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання повноважень). На сьогодні ця сума становить 31 530 грн.

Також, якщо боржник вирішить скористатися професійною правовою допомогою, серед витрат ще буде оплата послуг адвоката.

Сплата судового збору для даної категорії справ законом не передбачена.

Чи можна не нести ці витрати, а включити їх до основного боргу і списати?

На жаль, ні. Докази авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов’язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність. Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено.

Грошова винагорода арбітражному керуючому є платою за виконання ним повноважень у справі, і відповідно не є судовими витратами, в тому числі судовим збором, а тому до грошової винагороди не може бути застосована аналогія права із судовим збором.

Таким чином, 31 530 грн ( та за бажання боржника — оплата послуг адвоката) мають буть сплачені відразу й у повному розмірі.

Які наслідки тягне за собою визнання фізичної особи банкрутом?

Стосовно осіб, визнаних банкрутами, діють наступні обмеження:

• Протягом 5 років не можна знову визнати себе банкрутом.
• Протягом 5 років така особа зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти іншу сторону таких договорів про факт свого банкрутства.

Тут зазначимо, що закон не передбачає будь-якої відповідальності за невиконання цього обов’язку. Ненадання письмового повідомлення не може бути однозначною підставою для визнання такого договору недійсним або дострокового розірвання в майбутньому, оскільки не є істотним його порушення.

• Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом 3 років після визнання її банкрутом.

Наявність бездоганної ділової репутації вимагається для деяких видів діяльності та посад, проте, для пересічного громадянина значення не має.

Будь-яких інших негативних наслідків для боржника процедура банкрутства не несе.

Цікаво! Суд може списати ваші борги, не визнаючи вас банкрутом.

Відповідно до Кодексу з процедур банкрутства протягом 30 днів з дня офіційного оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство всі кредитори повинні подати до суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Такі заяви повинні відповідати встановленим законом вимогам і бути оплачені судовим збором (на сьогодні це 4 204, 00 грн) Після чого суд заявлені вимоги визнає або відхиляє.

Як свідчить судова практика, зараз досить часто (можливо в силу незнання процедури банкрутства, небажання сплачувати судовий збір чи з якихось інших причин) кредитори не заявляють свої вимоги в процедурі банкрутства фізичних осіб.

Для банкрутства фізичних осіб кодекс не врегульовує ситуацію, коли після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредиторами не висунуто вимог до боржника.

Натомість у справі про банкрутство юридичної особи, закон передбачає, що суд закриває провадження у справі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження в справі про його банкрутство не висунуто вимог.

У зв’язку цим суди на сьогодні роблять висновок, що в такій же ситуації стосовно фізичної особи, подальше провадження в справі про неплатоспроможність також є неможливим, оскільки Кодекс з процедур банкрутства не передбачає можливості здійснювати процедури банкрутства стосовно особи, до якої не висунуто вимог кредиторів, тому його належить закрити.

При цьому провадження закривають на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України — спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

При цьому вимоги кредиторів, які не були заявлені в установлений кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Таким чином, суд списує борги особи при цьому не визнає її банкрутом.

Підсумовуючи, зазначимо, що запровадження в Україні інституту банкрутства фізичної особи дало можливість людям позбутися боргів і перезавантажити своє фінансове життя. Як свідчить приклад інших країн, де такий механізм уже давно працює, це ефективний спосіб пришвидшити покращення свого фінансового стану.