«Кешбек» та «РРО в смартфоні» — зміни, що чекають на ФОПів після прийняття нових законів

На думку авторів даних законопроектів, запропоновані зміни дозволять вивести з тіні великі та середні компанії, що користуються спрощеною системою в цілях мінімізації сплати податків. Вирішувати питання детінізації пропонується за допомогою кінцевого споживача, шляхом грошової мотивації.

Кого ж насправді торкнуться зміни та чого очікувати ФОПам від нових законів?

Спершу зазначимо, що обов’язковість використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) не стосуватиметься фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців (ФОП) першої групи. Тобто, звичайним громадянам, які продають що-небудь на ринку, не будуть потрібні РРО.

Також у законопроекті пропонується поетапно запровадити обов’язкове використання РРО. Перший етап почнеться через 6 місяців із дати опублікування Закону РРО та стосуватиметься всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію:

— ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— уживаних товарів.

На наступному етапі, з дня набуття чинності Законом до 31 грудня 2020 року, РРО стане обов’язковим для платників єдиного податку ІІ-IV груп, обсяг доходу яких за рік перевищує 1 млн грн, та які здійснюють:

— реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— діяльність із забезпечення стравами та напоями;

— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язану з цим діяльність;

— діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;

— реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів, при продажу яких застосування РРО є обов’язковим відповідно до переліку, який затверджується Урядом.

А вже з 1 січня 2021 року застосовувати РРО повинні будуть усі спрощенці ІІ-IV груп. Разом із цим, для ФОПів другої групи платників єдиного податку ліміт доходів буде збільшено до 2,5 млн грн на рік.

З метою спрощення застосування РРО надається можливість використовувати програмні РРО як разом із класичними, так і замість них. Тобто, замість РРО, підприємці можуть використовувати ПРРО (Програмні реєстратори розрахункових операцій), — це програма, яку можна встановити на звичайний смартфон, і використовувати як альтернативу класичному РРО. Зареєструвати програмний РРО можна буде через Електронний кабінет у режимі онлайн без подання будь-яких реєстраційних документів. Проектом передбачена також можливість створення розрахункового документу в електронній формі вигляді QR-коду для зчитування, який можна отримати електронною поштою.

Для перевірки достовірності розрахункових документів буде створена система обліку даних РРО та ПРРО. Тобто покупці зможуть перевіряти чеки через Електронний кабінет. Якщо покупець виявить, що виданий чек не відображається на сервері відомства, то він має право написати скаргу, на підставі якої призначатиметься перевірка недобросовісного продавця. Окремо зазначимо, що поскаржитися можна лише тоді, коли вартість придбаних товарів чи послуг перевищує 850 гривень. Винагородою такому покупцю, якщо порушення підтвердяться, буде повне відшкодування вартості товару чи послуги. А виплачуватися все це — так званий «кешбек» — буде за рахунок штрафних фінансових санкцій, що застосовуватимуться до ФОП. Кешбек не можна буде застосувати в разі невидачі чека. Цей механізм можливий лише за частково фіскалізованої купівлі (якщо не всі позиції чека відображені на сервері податкової служби) або нефіскалізованого чека.

Для подання скарги покупець має надати низку відомостей про себе — свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, реквізити банківського рахунку, а також копії всіх документів, які він отримав від продавця.

Зміни в законодавстві також торкнуться збільшення штрафів для порушників вимог використання РРО. За перше порушення підприємцю доведеться сплатити штраф у розмірі 100% від ціни покупки. У разі повторного порушення передбачається штраф у розмірі 150%.

У перехідний період пропонується дещо полегшити життя підприємців і за порушення, вчинене вперше, у перехідний період — до 1 жовтня — штраф становитиме 10% від вартості товару, проданого із порушеннями. Зараз цей штраф становить лише 1 грн. За кожне наступне порушення штраф 50% вартості товару.

Підсумовуючи все вищевикладене, можна зробити висновок, що прийняття даних законопроектів, звичайно, сприятиме запровадженню новітнього програмного забезпечення, однак, у частині штрафних санкцій та запровадження механізму кешбеку залишається чимало спірних питань, що викликають занепокоєння.