Компенсації для бізнесу у 2026 році: як отримати до 10 мільйонів гривень за зруйноване рф майно
Упродовж кількох років повномасштабної війни український бізнес неодноразово опинявся на межі виживання: зруйновані виробничі потужності, пошкоджене обладнання, зупинені підприємства та постійні ризики нових атак. Для підтримки компаній наприкінці 2025 року уряд ухвалив програму часткової компенсації збитків бізнесу та відшкодування страхових премій за договорами страхування воєнних ризиків. У цій статті розглянемо, як працює нова програма, хто може долучитися, які умови та обмеження передбачені, і наскільки дієвим може стати цей інструмент підтримки підприємців.

Нарешті, на четвертий рік повномасштабної війни держава зробила важливий крок назустріч бізнесу. 28 листопада 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №1541, якою затверджено Порядок надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Тобто, держава офіційно погодилася покривати частину втрат за зруйноване або пошкоджене рф майно, а також компенсувати страхові платежі за договорами воєнного ризику.
Коротко про суть програми: держава обіцяє покривати реальні витрати на відновлення майна бізнесу до 10 млн грн (у межах фактичних збитків). Також, підприємцям відшкодовують частину страхової премії: державна частка перевищує 1% страхової ставки (але не більше 1 млн грн за договором). Наприклад, якщо тариф за воєнною страховкою становить 6%, то держава компенсує 5% (до 1 млн грн).
У програмі можуть брати участь приватні компанії та ФОП - резиденти України, які відповідають таким критеріям:
- відсутність податкової заборгованості та непогашених санкцій,
- не перебувають у процедурі банкрутства,
- власник чи бенефіціар не є громадянином держави-агресора.
При цьому, програма буде стосуватись лише того майна, що було пошкоджене після набрання чинності даної постанови, тобто після 1 січня 2026 року.
Програма торкнеться підприємств із зон підвищеного ризику (східні та південні області України), за виключенням окупованих територій. Тобто, якщо об’єкт було пошкоджено внаслідок ракетного удару, атаки БПЛА чи іншого засобу повітряного ураження, таке підприємство має право на компенсацію.
Як долучитися до програми (умови, документи)
Участь у програмі добровільна, але платна. Щоб стати учасником, бізнес повинен спочатку сплатити одноразовий внесок у розмірі 0,5% від загальної суми очікуваних збитків. Внесок сплачується перед подачею заявки і не повертається, навіть якщо компенсація в підсумку з якихось причин не буде виплачена. Після цього потрібно подати заявку до Експортно-кредитного агентства (ЕКА) - уповноваженої держструктури з виплати компенсацій. Заявку можна відправити електронно: на пошту ЕКА або через їхній сайт, а також через портал «Дія.Бізнес». У разі ненастання випадків, за які передбачена виплата компенсації з пошкодження/знищення майна, а також у разі відмови у наданні (виплаті) компенсації за пошкодження/знищення майна, та/або відсутності відповідного бюджетного фінансування, внесок, сплачений суб’єктом господарювання, не повертається.
При подачі заявки потрібно обов’язково додати пакет документів, а саме:
- документ, що підтверджує право власності на майно (свідоцтво чи виписка);
- витяг з ЄДР;
- квитанцію про сплату внеску;
- копії паспорта та РНОКПП особи, що підписує заяву;
- довідку про відсутність податкового боргу (видана на 1 число місяця, коли подаєте заявку).
Після перевірки документів ЕКА протягом 30 днів повідомляє про включення до програми. Тобто бізнес отримує офіційний статус учасника та може претендувати на виплату компенсації при настанні збитків.
Для часткової компенсації страхових премій алгоритм є схожим, але має окремі особливості. Підприємство укладає договір страхування воєнних ризиків (після 1 січня 2026 року) з обраною страховою компанією й сплачує премію. Одночасно з цим подає страховикові заяву про участь у програмі та сплачує внесок у розмірі 5000 грн за кожен договір. Після завершення строку дії полісу підприємець подає в ЕКА заяву з пакетом документів (документами страхової компанії, квитанцією, договором тощо) та вже через 30 днів отримує компенсацію різниці у тарифі (тобто тієї частини премії, що перевищує 1%).
Увага! Фінансування даної програми обмежене: у держбюджеті планується закласти всього 1 млрд грн в 2026 році на весь механізм. ЕКА припинить прийом заявок, щойно заявлена сума перевищить наявні кошти.
Можливі складнощі (підводні камені):
- Програма не повертає збитки, завдані до 01.01.2026 року.Якщо ваше майно було зруйноване раніше, на компенсацію воно не претендує.
- Ліміт - 10 млн грн. Це гранична сума на всі збитки підприємства і пов’язаних осіб. Водночас для багатьох середніх чи великих компаній навіть один масштабний ракетний удар може нанести збитків більше, ніж ця сума.
- Податкова заборгованість. Підприємства із заборгованістю перед бюджетом не допускаються до програми. На прифронтових територіях це є поширеною проблемою: під час простою бізнесу накопичуються борги (зарплати, ПДВ тощо). Їх потрібно погасити до моменту подання заявки.
- Одноразовий внесок. 0,5% - це сума коштів, які потрібно сплатити наперед, перед вступом в програму (до настання імовірних збитків). У разі ненастання випадків, за які передбачена виплата компенсації з пошкодження/знищення майна та/або відсутності відповідного бюджетного фінансування, внесок, сплачений суб’єктом господарювання, не повертається.
- Технічна документація. Попри електронний формат програми, заявнику потрібно зібрати повний пакет технічних документів: звіти та висновки ДСНС/поліції, технічну документацію на будівлю, фото- й відеофіксацію руйнувань. Будь-які неточності або помилки можуть затримати виплату.
- Окуповані території. Якщо об’єкт розташований на тимчасово окупованій території, подати заявку наразі неможливо.
Таким чином, запуск компенсаційної програми є кроком у правильному напрямку. Водночас програма не покриває збитків, завданих до 1 січня 2026 року, тобто не передбачає відшкодування за майно, яке вже було зруйноване. До того ж, передбачено чимало обмежень: обмежений бюджет, чіткий перелік областей, вимога щодо «чистої» податкової історії, складний пакет документів, а також обов’язковий одноразовий внесок, який не повертається.
Сподіваємось, що в майбутньому держава буде мати змогу компенсувати втрати і тому бізнесу, чиє майно було знищене у найтяжчі перші роки повномасштабної війни. Адже саме цей бізнес першим зазнав удару і часто не мав можливості відновитися без зовнішньої підтримки.
Схожі статті
Послуги юридичної компанії Домінанта