Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України: яким чином отримати компенсацію за зруйновану нерухомість.

Розв’язана Росією повномасштабна війна проти України спричинила численні жертви та глибокі страждання серед цивільного населення. Одним із найбільш трагічних наслідків агресії стало масове знищення житлового фонду. За даними урядових і міжнародних джерел, десятки тисяч українських родин повністю втратили свої домівки або зазнали суттєвих пошкоджень житла, що унеможливило їх подальше проживання.

Зруйновані міста на кшталт Маріуполя, Попасної, Бахмута, Лисичанська та багатьох інших стали символами цієї трагедії. Обстріли, бомбардування та ракетні удари знищили цілі житлові квартали, залишивши тисячі громадян без даху над головою. За даними Київської школи економіки (KSE), станом на 2024 рік загальна вартість втрат житлової інфраструктури України перевищує десятки мільярдів доларів США.

На виконання резолюції Генасамблеї ООН від 14 листопада 2022 року «Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України» було створено Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, який є першою складовою всеохоплюючого міжнародного компенсаційного механізму.

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (або Реєстр збитків для України, RD4U) є системою обліку заяв, поданих фізичними та юридичними особами та державою Україна про відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією Російської Федерації проти України. У Реєстрі також зберігатимуться докази, якими будуть обґрунтовані ці вимоги.

Завданням Реєстру є приймання та опрацювання заяв і пов'язаних з ними доказів. Це включає в себе категоризацію, класифікацію та систематизацію цих заяв на основі певних критеріїв. Рада Реєстру оцінює заяви та визначає їхню прийнятність. Прийнятні заяви вносяться до Реєстру для подальшого їх розгляду та оцінки.

Для того, щоб заяви були внесені до Реєстру, вони повинні стосуватися збитків, втрат або шкоди, завданих фізичним, юридичним особам та державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, які:

• були завдані 24 лютого 2022 року або пізніше;
• були завдані на території України, в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води;
• були спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Які категорії заяв можуть бути внесені до Реєстру?

Відповідно до статті 8 Правил подання, обробки та внесення Заяв до Реєстру збитків для України, до Реєстру можуть бути внесені Заяви, подані у таких категоріях:

А. Заяви фізичних осіб:

• А1.Заяви, пов’язані з вимушеним переміщенням;
• А2.Заяви, пов’язані з порушенням особистої недоторканості;
• А3.Заяви, пов’язані з втратою майна, доходу або засобів існування;
• А4.Втрата доступу до державних послуг.

В. Заяви з боку держави України:

• В1.Пошкодження або знищення майна;
• В2.Втрата історичної, культурної та релігійної спадщини;
• В3.Шкода навколишньому середовищу та природним ресурсам;
• В4.Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення в Україні;
• В5.Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів.

С. Заяви юридичних осіб (крім тих, що включені до категорії «Заяви з боку держави Україна»):

• С1.Пошкодження або знищення майна;
• С2.Втрата історичної, культурної та релігійної спадщини;
• С3.Збитки бізнесу та інші економічні втрати;
• С4.Гуманітарні видатки.

Вищеперераховані категорії заяв було прийнято Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року, та затверджено Конференцією учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року.

Якого пошкодженого та зруйнованого житла може стосуватись заява до Реєстру?

У квітні 2024 року з’явився новий сервіс у застосунку Дія, за допомогою якого українці отримали можливість повідомляти про пошкодження та руйнування житла через російську агресію до міжнародного Реєстру збитків.

До травня 2025 року через портал Дія можливим було подання заяв до Реєстру збитків, що стосувалися наступних типів житла:

• приватний будинок;
• квартира;
• дачний будинок;
• садовий будинок;
• інше житлове приміщення.

15 травня 2025 року на офіційному сайті президента України з’явилась інформація, що відтепер українці можуть подавати заяву про компенсацію не тільки за зруйновані житлові приміщення, а і за зруйновану нежитлову нерухомість. Подати відповідну заяву також можна через вебпортал або застосунок «Дія».

Натепер уже відкриті 10 категорій. Крім пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, це пошкодження або знищення житла, смерть близького члена сім’ї, вимушене переміщення громадян усередині країни через російську агресію, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень унаслідок дій агресора, випадки сексуального насильства, скоєного окупантами, катування, жорстоке або таке, що принижує гідність, поводження, незаконне утримання в полоні, примусова праця чи служба.

Загалом Реєстр буде складатись із 43 категорій щодо відшкодування матеріальних та моральних збитків.

Яким чином можна подати заяву про пошкоджене та зруйноване житло?

Усі фізичні та юридичні особи, а також держава Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади, а також установи, що перебувають у державній власності або під контролем держави), можуть подавати заяви до Реєстру, якщо їхні заяви відповідають критерія прийнятності. У майбутньому громадяни інших країн також зможуть подавати заяви до Реєстру, в тому числі англійською мовою.

Щоб подати заяву про пошкоджене та зруйноване майно, необхідно дотримуватись наступного алгоритму дій:

Спершу необхідно зареєструватись або авторизуватись на порталі Дія за допомогою електронного підпису. Вибрати у розділі Каталог послуг — Заява про відшкодування збитків, натиснути Подати заяву.

Наступним кроком є заповнення заяви — підтвердьте автозаповнені дані або додайте необхідну інформацію. Деяка інформація буде взята з реєстрів і сама підтягнеться в заяву під час заповнення, деяку — потрібно ввести самостійно.

Якщо майно не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, під час заповнення заяви необхідно додати такі документи:

• заяву про реєстрацію в ДРРП (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно);
• рішення про відмову в реєстрації;
• документ, що підтверджує набуття права власності на об’єкт, що подавався разом із заявою про реєстрацію;
• якщо проводилася оцінка зруйнованого чи пошкодженого майна, зокрема експертна, — документи проведення такої оцінки.

Окрім того, при поданні заяви вам також знадобляться:

• документи, які підтверджують суми витрат на ремонт об’єкта: договір про виконання ремонтних робіт, рахунки або квитанції про їх оплату тощо, якщо ви робили ремонт у приміщенні (за наявності);
• документ, що підтверджує наявність іншого громадянства (якщо у вас більше, ніж одне громадянство);
• якщо ви належите до однієї з підгруп (наприклад, військовий, медик, працівник критичної інфраструктури тощо), документ, який підтверджуватиме таку належність. Це можуть бути службові посвідчення, трудові договори, накази тощо.

Після заповнення усіх даних та долучення документів, перевірте сформовану заяву, засвідчіть електронним підписом та натисніть Відправити. Кілька хвилин — і ваша заява буде надіслана до міжнародного Реєстру збитків для подальшого опрацювання. Надалі заява буде передана до створеної компенсаційної комісії, яка розгляне її та призначить компенсацію.

Заявники можуть подавати більше однієї заяви, включаючи подання заяв стосовно різних категорій збитків. Однак, правилами для певних категорій може бути передбачено, що у межах цієї категорії може бути подана лише одна заява. У кожній заяві обов'язково має бути зазначено категорію, стосовно якої вона подається.

Якщо кілька заявників бажають подати заяву разом, то слід врахувати, що якщо це прямо не дозволено правилами конкретної категорії, такі заяви подаються кожним окремо на свої частини або частки.

У цьому аспекті потрібно зазначити, що Кабінетом Міністрів України, Постановою від 29.03.2024 року №365, окремо було затверджено «Порядок подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг».

В даному порядку детально описано порядок подання заяв до Реєстру, а також перелік необхідної інформації та документів, що подаються разом із заявою, в залежності від категорії. Так, даний порядок містить повну «інструкцію» як щодо механізму подання заяв, так і щодо самих заяв наступних категорій:

• A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення;
• A2.1 Смерть близького члена сім’ї;
• A2.2 Зникнення безвісти близького члена сім’ї;
• А2.3 Серйозні тілесні ушкодження;
• А2.4. Сексуальне насильство;
• А2.5 Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання;
• А2.6 Позбавлення свободи;
• A2.7 Примусова праця або служба;
• А3.1 Пошкодження або знищення об’єктів житлового нерухомого майна;
• А3.2 Пошкодження або знищення об’єктів нежитлового нерухомого майна;
• А3.6 Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Тож, перед поданням заяви до Реєстру рекомендуємо ознайомитися з даним Порядком з метою встановлення наявності у вас усіх документів та інформації, зокрема, щодо пошкодженого майна.

Як повідомлять заявника про рішення за розглядом заяви, та чи встановлені строки для розгляду таких заяв?

Секретаріат розглядатиме отримані заяви на відповідність критеріям прийнятності та готуватиме рекомендації Раді щодо внесення заяв до Реєстру. Рада Реєстру має остаточні повноваження у визначенні прийнятності заяв для внесення до Реєстру.

За результатами розгляду заяв Рада може:

• схвалити заяву для внесення до Реєстру;
• відхилити заяву із зазначенням того, які критерії прийнятності не були дотримані, і чи є такі відхилення "з упередженням" (що перешкоджатиме повторному поданню тієї самої заяви) або такі відхилення є "без упередження" (що дозволяє повторне подання заяви із додатковою інформацією або доказами, або з виправленими недоліками); або
• повернути заяву для подальшого опрацювання Секретаріатом з інструкціями для Секретаріату, які можуть включати запит на виправлення, уточнення та/або отримання додаткової інформації та/або доказів від заявників.

Рішення приймаються Радою відповідно до Правил та процедур роботи Ради Реєстру на підставі доказів, наданих заявником, з урахуванням результатів обробки та розгляду заяв Секретаріатом та іншої інформації, отриманої Реєстром, а також рекомендацій Виконавчого Директора.

Заявники будуть повідомлені про стан розгляду їхніх заяв через систему Дія, в тому числі, про прийняття рішення щодо їхньої заяви. Комунікація із заявниками здійснюється виключно через систему Дія та виключає будь-яку іншу форму прямої комунікації з боку Реєстру.

Важливо розуміти, що Реєстр не є судом, трибуналом, компенсаційною комісією або компенсаційним фондом. Він не розглядає отримані заяви по суті, не досліджує та не оцінює їхню вартість і не призначає жодних виплат.

Це будуть функції майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який ще належить створити. Реєстр є лише першим кроком на шляху до такого механізму. Робота над створенням компенсаційного механізму вже розпочалася, і мандат Реєстру включає в себе сприяння роботі зі створення цього механізму.

Після створення компенсаційного механізму робота Реєстру продовжиться в рамках цієї нової структури, і всі внесені заяви та докази будуть передані до неї.

Подаючи свої заяви, заявники повинні розуміти і прийняти той факт, що створення компенсаційного механізму займе певний час, а оскільки це складний багатосторонній процес, то неможливо прогнозувати його строки. Реєстр регулярно інформуватиме про перебіг цієї роботи.

Підсумовуючи, варто зазначити, що на сьогоднішній день Міжнародний реєстр збитків формує фундамент для створення компенсаційного механізму — ймовірно, у вигляді спеціального фонду, куди можуть бути спрямовані як заморожені російські активи, так і внески держав-донорів.

Реєстр також має доказове значення для майбутніх міжнародних судових процесів або комісій з арбітражу, що оцінюватимуть збитки у контексті воєнних злочинів та порушень міжнародного права. Тобто подання такої заяви створює передумови для майбутнього отримання компенсації — як з боку спеціального міжнародного фонду, так і через судові механізми (арбітражі, міжнародні трибунали, механізми репарацій).

Відновлення чи компенсація житла неможлива без попередньої реєстрації втрати. Якщо особа не подасть заяву зараз, у майбутньому може виявитися, що відсутні належні документи або докази, а отже — і можливість відшкодування.

Отже, створення Реєстру збитків для України є значним міжнародним зусиллям і першим кроком до створення механізму, який забезпечить справедливість та компенсацію для України та її народу.