Податкова Застава (Частина 2)

Відповідно до ст.91 ПК України в разі виникнення податкового боргу керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу за місцем реєстрації підприємства того ж дня призначається податковий керуючий, який відповідно до Порядку № 529 затвердженого наказу Мінфіну від 25.05.2017 р. проводить опис майна в податкову заставу.

В акт опису включається ліквідне майно, яке можливо використовувати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна в податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, який має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим за затвердженою формою. При цьому відмова платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється в присутності не менше двох понятих.

Недопуск податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків є підставою для звернення контролюючого органу до суду з вимогою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Саме після складання акту опису майна платник податків втрачає право відчужувати таке майно, однак зберігає право користування ним до моменту звернення стягнення на нього.

Крім звернення стягнення на описане майно, у разі, якщо податковому органу не вдалося погасити заборгованість шляхом стягнення коштів, що перебувають у власності платника податків, він має право визначити джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість, строк погашення якої настав. Тобто, по суті, він має право вимагати від платника податків переведення на нього права вимоги такої дебіторської заборгованості.

У разі, якщо податковим керуючим описано готову продукцію, то боржник має право відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, які не є меншими, ніж звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, ЄСВ та/або погашення податкового боргу. Відчужувати інше майно, що перебуває в податковій заставі, боржник може лише за згодою контролюючого органу, а в разі здійснення таких операцій без попередньої згоди — несе відповідальність відповідно до Закону.

Тут мова може йти як про кримінальну відповідальність конкретних осіб, які здійснили відчуження (у порядку ст.388 Кримінального кодексу України), так і про застосування штрафу в порядку ст. 124 ПК України до самого платника податків у розмірі вартості відчуженого майна. Крім того, якщо платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, контролюючий орган може застосувати до нього адміністративний арешт майна відповідно до статті 94 ПК України.

Слід зауважити, що така реалізація постійно моніториться податковими керуючими Офісу великих платників ДФС та в разі встановлення відчуження описаного майна без згоди контролюючого органу до підприємства згідно зі ст.124 ПК України застосовується штраф у розмірі 100% суми відчуження.

Як і будь-яке інше обтяження майна, податкова застава має бути зареєстрована в порядку, визначеному спеціальним Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Саме за датою реєстрації такого обтяження встановлюється їхній пріоритет.

Далі настає стадія продажу майна для погашення податкового боргу.

Сам порядок продажу майна, що перебуває в податковій заставі, визначено ст.95 ПК України.

Спочатку контролюючий орган здійснює стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їхньої недостатності — продає майно такого платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється за рішенням суду. А якщо суми коштів недостатньо для погашення всього боргу — контролюючий орган звертається до суду про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Саме рішення суду про надання зазначеного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Продаж майна платника податків здійснюється на прилюдних торгах, а в частині швидко псується майна — через торгові організації на комісійних умовах.

Виходячи з наявного досвіду реалізації майна неплатоспроможних суб'єктів господарювання, найчастіше платнику вигідніше самостійно здійснити погашення податкового боргу, навіть за рахунок продажу власних активів, і не доводити до примусового стягнення.