Правоохоронці vs український бізнес: чи очікувати змін в 2024 році

В цій статті наш партнер, адвокат Максим Кобзов проаналізує основні положення рішення РНБО, а також розгляне нові законопроекти щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки №10440 та №10439, які в тому числі стосуються проведення обшуків.

Що ж передбачає рішення РНБО «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану».

• Обов’язок Кабінету Міністрів України невідкладно внести до Верховної Ради законопроекти щодо встановлення додаткових гарантій захисту законних інтересів підприємництва й забезпечення консолідації повноважень з протидії правопорушенням, що посягають на економіку держави, в єдиному органі – Бюро економічної безпеки України;
• проведення аудиту системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних та процедур і критеріїв їх розблокування;
• розроблення аналітичного модуля до Єдиного реєстру досудових розслідувань з можливістю публічного доступу до аналітичних узагальнених даних щодо діяльності правоохоронних органів і модуля подання онлайн скарг від підприємців.

Окрім того, Офісу Генерального прокурора, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Бюро економічної безпеки України, Службі безпеки було рекомендовано протягом трьох місяців:

• провести аудит вжитих щодо суб'єктів господарювання обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях та визначити доцільність їх подальшого застосування;
• утримуватися від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо таке застосування може заблокувати підприємницьку діяльність суб’єктів господарювання.

Таким чином, сьогодні ми бачимо черговий етап лібералізації, який став майже невідворотнім після чергової хвилі тиску правоохоронців на бізнес в 2023 році. Практика White collar crime АО КФ «Домінанта» також підтверджує, що під час воєнного стану характерною стала тенденція використання «російського сліду» як приводу для обшуків та тиску на бізнес. Окремої уваги заслуговує практика розслідування економічних злочинів за «воєнними» статтями Кримінального кодексу України – державна зрада та колабораційна діяльність. Такий підхід гарантує правоохоронцям «зелене світло» в процесі отримання будь-яких санкцій та ухвал слідчих судей на проведення обшуків та інших слідчих дій, дозволяє штучно змінити підслідність, а також створює негативний репутаційний фон, що заважає бізнесу ефективно захищати свої права, в тому числі в публічній площині.

Чи матиме вищевказане рішення РНБО дієвий ефект покаже лише час.

Нові законопроекти щодо «удосконалення» роботи Бюро економічної безпеки.

29 січня 2024 року Кабінет Міністрів вже вніс на розгляд Верховної Ради два законопроекти щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки №10440 та №10439, проте їх аналіз залишає суперечливі відчуття. Зокрема, як глузування з Ради бізнес-омбудсмена виглядають нові положення про обов’язкову участь представника Ради при виконанні ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів суб’єкта підприємницької діяльності або при проведенні обшуку. Яким чином Рада бізнес-омбудсмена зможе забезпечити присутність своїх представників при проведенні всіх обшуків в підприємців на території України питання риторичне, так саме як і питання чим присутність громадського спостерігача зможе убезпечити бізнес від протиправного надмірного вилучення майна та його подальшого арешту (утримання) органом досудового розслідування.

Бізнес вже має чисельних захисників – українських адвокатів, які нажаль позбавлені можливості ефективного захисту клієнтів на етапі досудового розслідування. Очікувані зміни мали б в першу чергу вирішити проблему порушення балансу прав учасників кримінального процесу на досудовому етапі, усунути перекоси на користь слідства, встановити реальну відповідальність за надмірне втручання силовиків в господарську діяльність підприємців та її повне блокування.

Тим часом в очікуванні змін, ми радимо всім представникам бізнесу, хто постраждав від дій правоохоронців в вигляді вилучення та арешту майна, блокування діяльності підприємства, звернутися до Офісу Генерального прокурора та Офісу президента з відповідними скаргами та вимогою провести аудит вжитих щодо суб'єктів господарювання обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях та визначити доцільність їх подальшого застосування згідно вимог Указу Президента №21/2024 від 23 січня 2024 року.