Життя після 28 квітня 2020 або чи такий страшний вовк?

Як то кажуть, диму без вогню не буває, але чи все те правда, що пишуть у мережі? Ми вирішили прокоментувати дані нововведення.

Загальна тенденція останніх років була направлена на ускладнення положень фінансового моніторингу. У попередніх статтях ми вже розглядали зміни у вимогах банків під час обслуговування операцій, що були запроваджені з осені 2017 р.

Й ось, з 28 квітня 2020 року набрав чинності оновлений ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (надалі – Закон). Положеннями нового закону передбачають, що банки та інші фінансові установи, як суб’єкти первинного фінансового моніторингу, повинні здійснити ідентифікацію та верифікацію платника та супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та одержувача.

Якщо ідентифікація і верифікація клієнта провадилась і раніше, то процедура супроводження платежу необхідними даними щодо платника раніше не передбачалась.

Статтею 14 Закону визначені виключення, тобто, коли банк може не супроводжувати такий платіж даними, а саме у випадках:

• сплати житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
• сплати кредиту в сумі до 30 тис. грн;
• переказів для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
• всіх готівкових переказів у межах України в сумі до 5 тис. грн;
• зняття коштів із власного рахунку.

Якщо дослівно читати ст. 14 Закону, то в ній не сказано, що в зазначених вище випадках ідентифікація чи верифікація особи не є обов’язковою, оскільки дана стаття регулює інформацію, що супроводжує переказ. Саме це призвело до паніки, а саме тому в ситуацію довелося втрутитись НБУ, який надав роз’яснення, що всі готівкові перекази в межах України в сумі до 5 тис. грн можуть здійснюватися без ідентифікації клієнта.

Але для більшого розуміння доцільно навести приклади:

Платіж через термінал

Платіж через термінал Ви маєте необхідність здійснити переказ на карту якоїсь особи або власного рахунку в розмірі 14 000 грн. Раніше ви просто йшли до терміналу й за номером картки поповнювали її, при цьому, якщо поповнення здійснювалося без вашої картки, то ідентифікація особи не здійснювалась. По суті, нічого не змінилося за тим виключенням, що термінал повинен обмежити вас у сумі платежу до 5 тис. грн. Однак, якщо під час здійснення платежу ви скористаєтесь власною карткою (для цього термінал банку або небанківської фінансової компанії повинен бути обладнаний пристроєм для зчитування карти або дає можливість верифікації за допомогою введення ПІН-коду або одноразового СМС-пароля), то ідентифікація буде вважатися проведеною, оскільки банк здійснив її під час відкриття рахунку, а отже, обмеження в граничній сумі 5 тис. грн до вас не застосовується.

Однак, якщо під час здійснення платежу ви скористаєтесь власною карткою (для цього термінал банку або небанківської фінансової компанії повинен бути обладнаний пристроєм для зчитування карти або дає можливість верифікації за допомогою введення ПІН-коду або одноразового СМС-пароля), то ідентифікація буде вважатися проведеною, оскільки банк здійснив її під час відкриття рахунку, а отже, обмеження в граничній сумі 5 тис. грн до вас не застосовується.

Переказ із використанням картки чи інтернет-банкінгу

Оскільки в цьому випадку обидві сторони переказу вважаються ідентифікованими, то ніяких проблем із даним переказом не буде.

Купівля товарів через інтернет

У разі сплати карткою повної вартості товару ви теж будете вважатись ідентифікованим. Якщо ж ви замовите товар на умовах післяплати під час отримання в поштових операторів, то у цьому разі все буде залежати від способу розрахунку — якщо розраховуватися карткою, то ідентифікація буде проводитися за даними банку, а от готівковий розрахунок на суму понад 5 тис. вже буде вимагати надання документів (паспорта).

Отже, з 28 квітня 2020 року українцям доведеться надавати документи під час проведення грошових переказів на суму понад 5 тис. грн у випадку, якщо вони не є ідентифіковані іншим чином.

Щоправда, банкам дозволили провадити ідентифікацію віддалено. Зокрема, банки зможуть використовувати систему BankID НБУ та електронний підпис або проводити відеоідентифікацію.

За новим законом, банк повинен не просто зібрати всі ці відомості, а й архівувати в себе в базі даних відомості, з якої супроводжуватимуть безготівкові перекази. Тобто, кожен банк зможе отримати всі дані на клієнта іншої фінустанови, якщо до його клієнта надійшло перерахування на зазначену особу.

Нові порогові значення для фінмоніторингу

Збільшено ліміт фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн), з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4).

Тобто, як тільки людині почнуть надходити на рахунок кошти в сумі від 400 тисяч гривень, банк повинен перевірити джерела надходження коштів, а відповідно, має право вимагати її надання від клієнта.

Необхідно зазначити, що, як і раніше, «дроблення» платежів навряд чи принесе бажаний результат, оскільки банк буде сприймати їх як пов’язані.

Звісно ж у випадку, якщо клієнт не зможе надати зрозумілого логічного пояснення та підтвердити легальність походження коштів, тоді банк може заблокувати рахунок і зобов’язаний буде повідомити про можливе виявлення відмивання коштів у компетентні органи.

Про інші нововведення Закону ми розповімо в наступних публікаціях.