Страхова виплата відшкодування за ОСЦПВ та КАСКО: як уникнути відмови страховика?

У цій статті експерт юридичної фірми «Домінанта» детально розглядає випадки, у яких можлива законна відмова у відшкодуванні збитків при ДТП, з реальними прикладами із судової практики. Також ми дамо відповіді на запитання: "Що робити, якщо відмова у страховій виплаті безпідставна?" і "Як реагувати, якщо страховик сам порушує закон?"

Які є види страхування авто в Україні?

Згідно з чинним законодавством України, експлуатація автомобіля повинна здійснюватися за наявності поліса страхування. Якщо ви маєте страховку на авто, ви можете розраховувати на страхове відшкодування у разі ДТП. Існує два види страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: обов'язкове та добровільне.

Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі – ОСЦПВ) відомий у народі як автоцивілка. Він передбачає, що у разі вини водія у ДТП, страхова компанія в якій він оформив поліс, має виплатити потерпілому кошти на ремонт автомобіля, та у разі отримання останнім тілесних ушкоджень — коштів на лікування.

Поліс добровільного автострахування – це КАСКО. Власники транспортних засобів за власним бажанням можуть оформити такий вид страхування. Він передбачає відшкодування збитків, завданих транспортним засобом самого страхувальника. Така компенсація можлива не тільки у випадках заподіяння майнових збитків у разі ДТП, але й у разі часткового чи повного пошкодження автомобіля за інших обставин або навіть його викрадення.

На жаль, на практиці, коли справа доходить до виплати компенсацій з ОСЦПВ та КАСКО, страхові компанії в Україні часто намагаються затягувати із виплатою коштів або взагалі відмовляють у страховому відшкодуванні при ДТП.

У яких випадках страховик може за законом не сплачувати страхове відшкодування за ОСЦПВ?

Отже, коли можлива відмова у страховому відшкодуванні з ОСЦПВ з юридичної точки зору. Відповідно до пунктів 37.1.1, 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон) підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є:

• навмисні дії страхувальника, створені задля виникнення страхового випадку;
• вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником) навмисного кримінального правопорушення, що спричинило страховий випадок;
• невиконання потерпілою або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її виникнення або розмір заподіяної шкоди;
• ненадання заяви про страхове відшкодування протягом одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, та трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

Відмова у страховому відшкодуванні по ОСЦПВ: приклади із судової практики

Положення останнього пункту (відмова у компенсації збитків при ДТП на підставі закінчення термінів подання відповідної заяви) неодноразово підтверджувались і судовою практикою. До прикладу, у постанові Верховного Суду по справі № 703/2107/18 від 15.04.2020 року позивачка в результаті ДТП якої загинув її чоловік, звернулася до страхової компанії 22 березня 2018 року із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку з подіями, що трапилися 14 грудня 2014 року. Страховою було відмовлено у виплаті відшкодування їй як потерпілій особі, та у відшкодуванні витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника загиблому чоловікові, оскільки строк подання заяви, встановлений приписами статті 37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», минув.

Суд вказав, що зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону строк є остаточним та поновленню не підлягає.

Таким чином, Верховний Суд встановив, що позивачка звернулася до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування лише через 3 роки 3 місяці з моменту страхового випадку, тобто поза межами встановленого підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону строку, а відтак позов в даній частині не підлягає задоволенню.

Крім того, у контексті вказаних обставин справи слід додати, що Велика Палата ВС у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 зробила висновок, що у Законі N 1961-IV не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду. У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону N 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.

Тобто, якщо особа впродовж встановлених строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила своє волевиявлення, спрямоване на одержання компенсації, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. Таким чином, потерпілий повинен протягом 1 року після вчинення ДТП (або 3-х років, якщо було нанесено шкоду здоров’ю) звернутися або ж до страхової компанії з відповідною заявою, або відразу з позовом до суду, в іншому разі у виплаті страхових коштів буде відмовлено на законних підставах.

Відмова у страховому відшкодуванні по КАСКО: приклади із судової практики

Що стосується такого виду страхування як КАСКО, то досить цікавою є постанова ВС по справі № 711/4458/16-ц від 17 жовтня 2018 року, зі змісту якої вбачається, що між власником транспортного засобу та страховою компанією був укладений договір страхування (КАСКО) на суму 1 300 000,00 грн. Відповідним пунктом договору було встановлено перелік можливих страхових випадків, в тому числі і незаконне заволодіння транспортним засобом (викрадення). Також, умовами договору було передбачено, що до страхових випадків не відносяться та виплати страхового відшкодування не здійснюються внаслідок незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом разом з ключами та/або реєстраційними документами, що були залишені у цьому транспортному засобі (крім документально підтвердженого випадку незаконного заволодіння транспортного засобу із застосуванням сили, розбою).

16.12.2015 застрахований автомобіль був викрадений. Згідно з заявою потерпілого про незаконне заволодіння транспортним засобом, свідоцтво про реєстрацію автомобіля, технічний паспорт на автомобіль та посвідчення водія знаходились у викраденому автомобілі. Таким чином, потерпілий передав 17.12.2015 року страховій компанії лише ключі від автомобіля у кількості двох екземплярів.

Страховою компанією було відмовлено потерпілому у виплаті страхового відшкодування, оскільки викрадення транспортного засобу «Toyota Land Cruiser» відбулось разом із залишеними у салоні автомобіля реєстраційними документами (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу).

Надалі, як вбачається з матеріалів справи, власником автомобіля у територіальному сервісному центрі було отримано нове свідоцтво про реєстрацію. 01.02.2016 потерпілий повідомив голову правління страхової компанії, що він знайшов технічний паспорт на викрадений автомобіль, та зазначив, що в момент викрадення та після, технічний паспорт знаходився у нього, а не у викраденому автомобілі.

У зв’язку з відмовою страхової виплатити компенсацію, потерпілий звернувся до суду з позовом про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування незаконною, стягнення страхової суми, пені, інфляційних виплат, витрат за упущену вигоду, відшкодування моральної шкоди.

Судами першої та апеляційної інстанціями було задоволено позовні вимоги позивача.

Проте, Верховний Суд у даній справі встановив, що задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що страхувальник передав страховику свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з порушенням обов’язкових умов договору — після спливу триденного строку — 08.02.2016, у той час як угон (викрадення) автомобіля відбувся 16.12.2015, про що одразу було повідомлено страхову компанію.

Ненадання своєчасно страхувальником документів, передбачених договором страхування, є порушенням умов договору. На час розгляду заяви потерпілого про настання страхового випадку у поданих документах було зазначено про знаходження технічного паспорта на момент викрадення автомобіля у цьому транспортному засобі та лише після отримання листа-відмови страхувальник передав страховику технічний паспорт на автомобіль, який, за його твердженнями, знаходився серед особистих речей. Враховуючи зазначене, Верховним Судом у задоволенні позову потерпілого до страхової компанії було відмовлено у повному обсязі.

Таким чином, вищевказані приклади судових справ, в яких потерпілим було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, свідчать про недотримання умов договору страхування саме з боку потерпілих, а тому аби страхова виплата все ж таки була отримана, необхідно завжди уважно читати умови договору страхування та виконувати його.

Що робити, якщо страховик намагається безпідставно відмовити у відшкодуванні збитків?

У випадку, якщо все ж таки, на вашу думку, відмова страхової компанії безпідставна, потерпілий, крім пред'явлення позову до суду, може спочатку:

1. Подати відповідну скаргу на ім’я голови страхової компанії.
2. Подати скаргу до Національного банку України на сайті або ж відправити відповідний лист на поштову адресу банку. У даному випадку, Національний банк наділений повноваженнями щодо надання ліцензій, нагляду, перевірок, фінансового моніторингу за страховими компаніями, а тому така скарга може послугувати підставою для проведення перевірки діяльності страхової.
3. Звернутися зі скаргою до Моторно (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ). У результаті чого до такої страхової компанії можуть застосувати штрафні санкції, або ж навіть позбавити членства в МТСБУ, що призведе до неможливості страхової здійснювати діяльність зі страхування цивільної відповідальної власників наземних транспортних засобів.

Як реагувати, якщо страховик сам порушує закон при виплаті компенсації?

Взаємовідносини страхової та клієнтів практично завжди мають напружений характер, адже компанія не хоче втрачати свої кошти та намагається знайти різні підстави аби не здійснювати виплату або затягнути з нею.

Якою має бути ваша поведінка при порушенні закону страховою компанією? Наведемо приклад. У разі настання страхового випадку, страхова компанія протягом 15 днів з моменту погодження з потерпілим суми страхового відшкодування, але не більше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов’язана направити потерпілому письмове повідомлення про прийняте рішення та виплатити таку компенсацію.

Втім, досить часто такі виплати здійснюються з перевищенням 90 денного строку. Чи можливо у такому випадку притягнути до відповідальності страхову компанію?

В Постанові ВС по справі № 761/6406/16-ц від 11 грудня 2019 року зазначив, що у разі несвоєчасної виплати страховою компанією відповідного відшкодування з останньої додатково може бути стягнено пеню, інфляційні втрати і три проценти річних.

На виплату страхового відшкодування, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, а тому зі страхової компанії повинно бути стягнено на користь потерпілого додатково також три проценти річних.

Крім того, ВС вказав, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Тож, у разі настання страхового випадку, виплата страхового відшкодування повинна бути здійснена не пізніше ніж 90 днів з моменту отримання заяви про здійснення страхового відшкодування в іншому разі таку виплату можна стягнути в судовому порядку з додатковим нарахуванням пені, трьох відсотків річних та інфляційного нарахування.

Проте, досить часто, розміру компенсації страхової не достатньо для покриття всіх матеріальних витрат завданих у результаті ДТП, враховуючи, що страхова компанія відповідає за завдану шкоду у межах визначених Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Чи можливо у такому випадку компенсувати потерпілому всі понесені витрати та хто буде нести дану майнову відповідальність ми розглянемо в наступній публікації.

Ефективне вирішення страхових спорів — юридична компанія «Домінанта»

У судовій практиці юридичної фірми «Домінанта» значну частину успішно виграних справ складають спори, пов'язані з відшкодуванням збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Спори, пов'язані зі страховим відшкодуванням, виникають не лише між страховиком та винуватцем ДТП, а й із потерпілим. Наші юристи ефективно вирішують всілякі страхові спори щодо грошових виплат. У нас є досвід ведення справ, пов'язаних із затримкою грошової компенсації, відмовою у страховому відшкодуванні та неповною виплатою.

Юридична допомога від фірми «Домінанта» буде корисною для вас не тільки на етапі складання заяви і пошуку аргументів для захисту своєї позиції, але і на стадії вирішення страхового спору. Детальну інформацію ви можете дізнатися за телефоном або в одному з офісів адвокатського об'єднання «Домінанта» у Києві та Одесі.