Відповідальність власників бізнесу і посадових осіб у випадку банкрутства юридичної особи

Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства, як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини «пронизування корпоративної вуалі» (piercing the veil of corporation), згідно з якою суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на її органи управління.

Пронизувати або піднімати корпоративну вуаль – означає покласти відповідальність самостійної юридичної особи на її бенефіціарів, що є засобом захисту кредиторів від явних зловживань з боку засновників юридичних осіб, які її контролюють.

Власники бізнесу, які використовують юридичну особу як прикриття («вуаль») для досягнення своїх цілей – отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо, і довели підприємство до банкрутства, можуть бути притягнуті до додаткової (субсидіарної) відповідальності і повинні будуть задовольнити вимоги кредиторів, якщо активу боржника недостатньо.

Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб`єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам.

Право на звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності надано ліквідатору і кредиторам.

Хто може понести додаткову (субсидіарну) відповідальність у банкрутстві підприємства:

• засновники (учасники, акціонери), в тому числі колишні;
• керівники, в тому числі колишні;
• посадові особи;
• особи, які не мають формалізованих зв'язків із юридичною особою-боржником однак мають змогу іншим чином визначати та впливати на поведінку боржника в господарських відносинах;
• будь-які інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Законом не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність матимуть наслідком притягнення до відповідальності. Вони визначаються в кожному випадку індивідуально і зводяться до наступного:

• вчинення відповідальними особами будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно;
• збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
• прийняття рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;
• прийняття відповідальними особами рішення або надання вказівок на вчинення майнових дій на користь інших юридичних осіб, що призвело до неплатоспроможності підприємства;
• бездіяльність відповідальних осіб у захисті інтересів підприємства на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності підприємства тощо.

Суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, 1) яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності, 2) отримала істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів.

Істотний вплив на діяльність юридичної особи-боржника може виражатись, зокрема у:

• прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);
• наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;
• призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;
• створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;
• використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;
• отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;
• використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;
• вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.

Особи, які притягуються до субсидіарної відповідальності, мають право довести добросовісність, розумність своїх дій і не бути притягнутими до відповідальності.

У разі сумніву щодо прав та відповідальності, важливо звертатись до кваліфікованого фахівця з процедур банкрутства для отримання правової допомоги.