Які нововведення чекають на бізнес із прийняттям закону про РРО? ч1

Дійсно, зазначені Закони є доволі суперечливими і зі сторони бізнесу справедливо викликали чимало дискусій та критики. Підлив масла у вогонь цих суперечок і нинішній голова ДПС Сергій Варланов, заявивши в одній з телепрограм про необхідність застосування РРО у випадку безготівкового отримання платежу. Щоправда, колеги виправили свого очільника, і вже у наступний понеділок розмістили на офіційному сайті ДПС відповідне роз’яснення.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/397039.html?fbclid=IwAR0RURaZgkleXUyUryb2qIGEh-5t5nfbG_gSRdYQ-avKLCn2K9pwKzTAqgM

Однак, Закони  опубліковано і вони наберуть чинності через 6 місяців (з 19.04.2020 р.), а, отже, вже сьогодні бізнесу треба думати як узгодити та змінити свою діяльність відповідно до його вимог.

Основним нововведенням Законів є обов’язок підприємців використовувати касові апарати, якими можуть бути як звичайні пристрої, так і програмні, причому для останніх контролюючий орган повинен надати безкоштовне програмне забезпечення. Президент уже зобов’язав Кабінет Міністрів України з 01 січня 2020 року надати можливість платникам податків тестувати безкоштовне програмне забезпечення при здійсненні розрахункових операцій. Тут виникає питання, якої якості буде це програмне забезпечення і чи не будуть траплятися збої у програмі, адже часто нововведення не завжди стабільно і якісно працюють. Тому час покаже як це буде працювати на практиці. Крім того, Податкова служба України, ще не визначила технічні вимоги до форматів даних, в яких такий програмний реєстратор розрахункових операцій повинен передавати інформацію на сервер контролюючого органу.

Знаючи як все робиться у нашій державі, я побоююсь, що близькі до влади структури будуть продавати якісний програмний продукт при майже не робочих та не зручних безкоштовних програмах, ставлячи бізнес перед безальтернативним вибором.

Також деякі інтернет-ресурси розповсюджували «страшилку», що тепер всі підприємці зобов’язані  будуть мати підтверджуючі документи на товар та вести його облік. Не секрет, що левова частина всіх товарів, що продаються на ринку України, ввезена нелегально чи з порушенням процедури розмитнення або ж вироблена в Україні поза легальним оборотом, а тому не дивно, що це налякало підприємців.

Проте, редакція ст. 3 та 20 Закону про РРО, як і раніше, звільняє фізичних осіб-підприємців «спрощенців», які не є платниками ПДВ, від такого обов’язку (за виключенням побутових товарів, що підлягають гарантійному  ремонту,  лікарських засобів та медичних, ювелірних виробів тощо). Як бачимо, такі вимоги будуть стосуватись тільки досить обмежених груп товарів,  фальсифікація  яких  може  спричинити  непоправну шкоду  споживачам, і не зачеплять інші сфери підприємництва.

Разом  з цим, не  зовсім зрозуміло за  якими правилами  будуть обліковувати  товари  підприємці, що здійснюють реалізацію, для прикладу, медичних виробів або ж які є платниками ПДВ. Так, нагадаємо, що відповідно до положень Закону України  «Про  бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фізичні особи-підприємці не зобов’язані вести бухоблік, а отже по суті, П(С)БО9, згідно з яким юридичні особи здійснюють облік товарів в роздрібному продажу, до них начебто і не застосовується, однак іншого нормативного документа не  існує. Таким  чином, вбачається  потенційний  конфлікт  між підприємцями та Державною податковою службою. Я б рекомендував  таким  ФОП   при перевірках  просто вказувати, що  вони  ведуть  оперативний облік товару.

Проте, це ще не всі критичні моменти, бо для проведення розрахункових операцій через програмні реєстратори підприємці зобов’язані будуть попередньо запрограмувати найменування товарів, їх цін та обліку їх кількості. На перший погляд, що тут такого… Але, для прикладу, давайте уявимо невеличку крамницю дрібничок. При широкому асортименті та копійчаних цінах, такі обов’язки з обліку та програмування назви та ціни є досить обтяжливими для підприємця. Однак, постійно декларуючи орієнтири на європейський курс, наші нормотворці продовжують вигадувати велосипед з квадратними колесами. Наприклад, купуючи різдвяний сувенір чи пряник на ярмарці в Кракові, вам обов’язково нададуть чек, проте в ньому буде зазначено максимум сплачена сума, яку продавець введе в ручну. І ніякого тобі програмування і фіксації ціни.

Особисто я позитивно сприймаю необхідність контролю за розміром обороту у підприємців. Однак робити це треба таким чином, щоб правила були прості, зрозумілі та не обтяжливі для людей, які самі себе годують і ще сплачують податки до бюджету.

Пощастило, щоправда, тільки платникам єдиного податку на 1 групі. Торгуючи на ринках, вони і в подальшому будуть звільнені від використання РРО, а от для платників ЄП 2-4 груп обов’язковість РРО буде вводитись у 2 етапи.

Так, до 1 жовтня 2020 року такі платники, як і раніше, не застосовуватимуть РРО за умови, що об’єм їх доходу не перевищуватиме 1 млн. гривень. Виключенням з цього правила є суб’єкти, що реалізовують технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту та лікарських засобів, виробів медичного призначення і надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Як і на  сьогоднішній час, у разі перевищення обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО стає обов’язковим і починається з першого числа першого місяця наступного кварталу, і триває у всіх наступних податкових періодах.

            З 1 жовтня 2020 року правила  про обов’язковість використання  РРО  запрацюють ще й для так званих «груп ризику», а саме осіб, що здійснюють:

— інтернет-торгівлю;

— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах;

— діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування (окрім продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу);

— діяльність тур. агентств , тур. операторів;

— готельна діяльність і подібна до неї (хостели та інше);

— реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Починаючи з 1 січня 2021 року, РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку 2-4 групи,  проте для  пом’якшення «гіркої пігулки» з  цього ж часу річний ліміт доходу платників єдиного податку другої групи підвищується до 2,5 млн. грн. 

Необхідно звернути увагу, що  оскільки  преамбула  Закону про РРО та  визначення  розрахункової операції залишились в колишній редакції, то вищезазначені  зміни будуть стосуватись лише  продажу суб’єктами  господарювання товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також при здійсненні операцій з приймання готівки для її подальшого переказу і не торкнуться діяльності самозайнятих осіб (нотаріусів, адвокатів, судових експертів, приватних виконавців і арбітражних керуючих).

Також Закон передбачає зміни у веденні звітності для фізичних осіб-підприємців і застосуванні штрафів за порушення. Але про них поговоримо вже детальніше у нашій наступній публікації.