І ЗНОВУ ПРО ПОДАТКИ

Мета виправдовує засоби...- мабуть саме так перефразованою думкою Т. Гоббса (1642р.) з його книги «Про громадянина» можна охарактеризувати ситуацію навколо закону про історичне підвищення податків, як його називав Д. Гетьманцев.

Нажаль війна продовжується та все більш руйнує економіку України, а перед владою стоїть майже біблейське завдання як 5 хлібами та 2 рибами нагодувати всіх.

Творити чудо «зникнення з бюджету» навчились давно, а от зробити зворотне поки нікому не вдалось, тому єдиний вихід - це відібрати гроші там, де вони все ще є.

Так наш Головний «творець» податкового реформування Данило Гетьманцев з впевненістю Робіна Гуда (upon his face) доводить, що благе діло відібрати гроші на військо, але чи все так просто? Давайте будемо розглядати.

Ющенко Олексій Петрович

керівник корпоративної практики, адвокат, корпоративний медіатор

Отже, 10 жовтня 2024 року Верховна Рада України проголосувала в цілому як закон законопроект про підвищення податків 11146-д. 1.

Текст прийнятого Закону передбачає, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Наразі ВР відхилила декілька постанов про скасування голосування за даний закон, тому, ймовірно, що він скоро набуде чинності. З цим пов’язано багато питань, оскільки частково даний закон має застосовуватись з 01 жовтня цього року. Так і в частині військового збору, і в частині сплати податків банками закон передбачає своє ретроспективне застосування.

«А як же принцип неможливості зворотної сили закону?» - спитаєте ви? Але нажаль, законотворці давно вже попирають не тільки Основний закон, але й цілу низку профільних нормативний документів.

По-перше, це прямо порушує норми ст. 58 Конституції України, де зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

По-друге, порушено принцип стабільності податкового законодавства. Так, заборона зміни ставок податку впродовж бюджетного року було передбачено ще в Постанові ВР України по «Про Основні положення податкової політики в Україні» і також знайшла своє відображення і в Податковому кодексі України» пункт 4.1.9. якого прямо передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, а податки, збори та їх ставки не можуть змінюватися протягом бюджетного року, але ж коли це кому заважало…

Щоправда, питання прямо вирішено щодо сплати ВЗ за старою ставкою з доходів нарахованих за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати. Але залишається невирішеним питання доходів отриманих з 01/10/24 року і до набрання чинності законом, наприклад, для отриманого авансу в середині жовтня.

Отже, що зміниться для бізнесу та пересічних громадян?

Закон передбачає :

  • збільшення ставки військового збору з доходів фізичних осіб з 1,5% до 5%, окрім військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ. Для цих категорій ставку залишили на рівні 1,5%, та залишили звільнення для тих, хто виконує бойові завдання). Так до заробітної плати нові ставки будуть застосовуватись з жовтня 24 року, а до інших доходів з початку 2025 року.
  • для ФОПів 1, 2 та 4 груп запроваджено військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 число звітного місяця. В 2024 році це становитиме 800 грн на місяць;
  • ФОПи 3 групи та юридичні особи 3 групи єдиного податку сплачуватимуть 1% від доходу у вигляді військового збору (з бази оподаткування ЕП);
  • для банків збільшено податок на прибуток за ставкою 50% за 2024 рік.
  • з 1 січня 2025 року для небанківських установ (крім страхових компаній) податок на прибуток збільшиться з 18% до 25%;
  • втрата спрощеної системи для IV групи, якщо борг по мінімальному податковому зобов'язанню понад 2 квартали;
  • щомісячна, а не щоквартальна звітність ПДФО, військового збору та ЄСВ з 1 січня 2025 року. Ця норма впроваджена для економічного бронювання;
  • для АЗС встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (якщо власник юр. особа) та ПДФО (якщо власник фіз. особа) у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн;
  • для обмінних пунктів запроваджено авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт обміну у Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч, і 200 євро для інших населених пунктів;
  • мінімальний податок на землю у розмірі 700 грн і 1400 грн за гектар;
  • збільшення на 14% мінімального податкового зобов'язання для с/г земель та встановлення мінімальної суми такого зобов'язання за 1 га (1400 гривень для ріллі);
  • підвищення ставки рентної плати на видобуток щебню, піску та каоліну;
  • збільшення мінімальних роздрібних цін на вина і виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%;
  • звільнення від оподаткування коштів, нарахованих за програмою «Національний кешбек»;
  • звільнення від ПДФО іноземної допомоги, яку отримують громадяни в інших країнах по тимчасовому захисту (за 2022, 2023 та наступні роки до кінця воєнного стану);
  • доходи від «національного кешбеку» не оподатковуватимуть ПДФО у 2024-2025 роках;
  • рента на видобуток гірських порід для щебеню, граніту та піску - не менше 5 доларів за тонну.

Отже, реалізація даного закону зачепить кожного українця, а збільшення податкового навантаження на заробітну плату може призвести до ще більшої її тінізації і в довгостроковій перспективі навряд чи дасть очікуваний ефект наповнення бюджету, а тому варто очікувати, що влада буде і далі «закручувати гайки» та шукати нові способи відібрати кошти у тих, в кого вони ще залишились.

Залишити коментар:

Контакти

Одеса
пр-т Лесі Українки, 12А,
БЦ Шевченківський, пов. 12
Viber Telegram (048) 784 88 88