Закон «Маски-шоу стоп 2» - нові інструменти захисту бізнесу

На жаль, у процесі розгляду всі гострі для правоохоронців кути були згладжені й у своїй підсумковій редакції Закон України «Про внесення змін в окремі законодавчі акти України в частині удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами в ході здійснення досудового розслідування» під умовною назвою «Маски-шоу СТОП-2» містить лише частину з тих інструментів захисту бізнесу, які передбачав законопроект. У даній статті ми детально розглянемо кожне з нововведень.

1. Особи, права та законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування отримали нові процесуальні права.

Як усі ми пам'ятаємо, одним з основних нововведень першого законопроекту «Маски-шоу СТОП» стало введення пунктом 161 ч.1 ст. 3 КПК нового поняття — «іншої особи, права і законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування» як будь-якої особи, щодо якої (в тому числі щодо, майна якої) проводяться процесуальні дії. Це дозволило компаніям, які страждали від численних, часто необґрунтованих виїмок і обшуків, отримати хоч якийсь процесуальний статус у рамках кримінального провадження. Законом «Маски-шоу СТОП 2» редакція ст.220 КПК була змінена. Тепер слідчий зобов'язаний у встановлених законом випадках у триденний строк розглянути клопотання цієї іншої особи і за наявності підстав задовольнити його. До таких випадків належать, наприклад, клопотання про необхідність завершення кримінального провадження або окремих процесуальних дій у коротші строки, ніж ті, що передбачені кодексом (ч. 6 ст. 28 КПК) або про закриття кримінального провадження у зв'язку з тим, що існує невідмінена постанова слідчого, прокурора про закриття аналогічного кримінального провадження (ст.284 КПК).

2. З'явилися нові можливості для закриття довгограючих «фактових» кримінальних проваджень.

За статистикою не більше 5% відсотків кримінальних проваджень за економічними статтями закінчуються обвинувальним вироком. Секрет таких цифр простий – більшість із цих справ дуже вигідно й цікаво розслідувати заради самого процесу, а не результату. Тепер у бізнесу і його адвокатів з'явилися нові інструменти для того, щоб переломити цю згубну практику.

По-перше, ч. 9 ст. 284 КПК була викладена в новій редакції згідно з якою слідчий суддя може винести постанову про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права або законні інтереси якого обмежуються під час досудового розслідування, або його представника в разі, якщо минули строки досудового розслідування до дня повідомлення особи про підозру встановленому ст. 219 КПК (від 6 до 18 місяців залежно від тяжкості розслідуваного злочину). Звичайно, звертає на себе увагу, використане законодавцем, формулювання дієслова «може», яке вказує на необов'язковість прийняття даного рішення слідчим суддею й містить у собі певні корупційні ризики. Звертаємо увагу, що застосування даної норми можливе лише щодо кримінальних проваджень, які були зареєстровані після 16 березня 2018 року.

По-друге, учасники кримінального провадження, у тому числі інші особи, права й законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, отримали право заявляти слідчому клопотання про закриття кримінального провадження, за наявності діючої постанови про закриття аналогічного кримінального провадження, яке було винесено з дотриманням вимог про підслідність. Відмова слідчого в закритті кримінального провадження за даним клопотанням може бути оскаржена слідчому судді і в апеляційному порядку.

3. Додаткові підстави для притягнення слідчого до відповідальності за незаконні дії.

Згідно зі ст.130 КПК держава за рахунок державного бюджету відшкодовує шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність або проводить досудове розслідування в порядку, передбаченому Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органами досудового розслідування, прокуратурою та судом».

Водночас, раніше держава застосовувала право регресної вимоги до слідчого і прокурора виключно в разі встановлення в їхніх діях складу кримінального злочину відповідно до судового вироку, який набрав чинності. Тепер слідчий і прокурор повинні компенсувати завдані збитки також у разі вчинення дисциплінарного проступку незалежно від закінчення строків дії дисциплінарного стягнення.

Зміни, згідно з якими визнання слідчим суддею дій слідчого (прокурора) незаконними, було б обов'язковою підставою для проведення стосовно цієї особи службового розслідування та відшкодування шкоди, на жаль, не були прийняті. Тому з прийняттям законопроекту «Маски-шоу СТОП 2» ефективних механізмів притягнення до відповідальності посадових осіб органів слідства так і не з'явилося. Будемо сподіватися, що законопроект «Маски-шоу СТОП» 3 або 4 нарешті усуне ці та інші очевидні недоліки чинного Кримінально-процесуального законодавства.